1. Краще, якщо ім´я легко вимовляється і запам´ятовується як саме по собі, так і з ім’ям по-батькові. Ім´я, що важко виговорюється, стає перешкодою: під час спілкування, викликає напруження у того, хто звертається, і у того, до кого звертаються.
2. Бажано, щоб ім´я не ускладнювало утворення зменшено-пестливих форм (Санєчка, Васюточка, Алінушка і т. п.). Це дає можливість передавати різні нюанси ставлення до людини.
3. З імені дитини має легко утворюватись ім’я по-батькові, інакше це буде приносити страждання вашому онуку.
4. Дуже важливо, щоб ім´я звучало м´яко і легко, наприклад: Олександр Володимирович, Олексій Михайлович. Скажіть ці поєднання вголос, і відразу відчуєте різницю з іншими: Степан Ігорович, Дмитро Станіславович. Гармонійне звучання виникає в тому випадку, якщо наголос в імені та по батькові припадає на однаковий за рахунком склад. Бажано, щоб виходив гарний звуковий ряд; іншими словами, щоб на стику імені дитини та імені по батькові не було накопичення приголосних або голосних звуків.
5. Ні в якому разі не можна називати сина іменем батька, наприклад: Олександр Олександрович, Микола Миколайович і т. д. Не слід називати і дочок на честь матері. Це надає характеру дитини нестійкості, підвищеної емоційності, зайвої дратівливості. Пояснюється це тим, що дитина багато чого й так успадковує від батьків, і добре, якщо кращі якості, але частіше буває навпаки. Повторення батьківського імені сприяє розвитку негативних якостей.
Не варто називати дитину на честь покійних близьких, наприклад, брата, сестри, бабусі, дідуся, щоб не наражати на повторення небажаних колізій померлих родичів. Вибір імені - справа вельми відповідальна. Нею у великій мірі визначається доля людини, що народилася. Багато що мають зробити і батьки, щоб дитина була щасливою.
За матеріалами psy.rin.ru
