Що першим малює ваша уява при слові бабуся? Біловолосу усміхнену бабусю в яскравому фартушку, в милих окулярах, з варениками-пирогами, яка чекає на вас з розпростертими обіймами в будь-яку пору року і доби. Бабуся для нас - символ сім´ї, теплого вогнища, смачної їжі та розуміння. Часто ловлю себе на думці, що іноді за порадою у вирішенні проблеми хочеться йти зовсім не до подруг-друзів-батьків-психологів, а до улюбленої бабусі, яка завжди знаходить правильні слова і розраду.
Люди делятся на интровертов и экстравертов. Дети – не исключение. Особенности личности проявляются с ранних лет и остаются неизменными на протяжении жизни: пытаться сделать из экстраверта интроверта все равно, что «переучать» левшу, заставляя его писать правой рукой. Разумные родители не станут идти против природы ребенка, а постараются сгладить шероховатости его характера и темперамента, помочь малышу чувствовать себя комфортно в окружающем его мире.
Ви ніколи не замислювалися над тим, чому першокласникам не ставлять оцінки?
Перший рік навчання - період адаптації школяра до нового кола спілкування, до нового укладу життя, до збільшення фізичного та емоційного навантаження. Щоб у дитини не сформувався комплекс неповноцінності через низку невдач, протягом першого року навчання старанність першокласників і їх успішність оцінюється виключно у словесній формі без застосування 12-бальної системи.
Батьки, по суті, є першими вчителями дитини. Саме від них вона дізнається про все, вчиться правильно поводитися, намагається наслідувати їх жести, міміку. Перші уроки дитині дають її батьки. А коли малюк підростає, черга переходить до вчителів, які розширюють його знання, формують нові навички та вміння, допомагають йому стати людиною з активною життєвою позицією. Виховання і навчання дитини напряму залежить від того, чи будуть працювати батьки і вчителі в одній команді.
Коли дорослі заохочують в дитині розвиток лідерських якостей - це один з кращих способів гарантувати дітям світле майбутнє. Адже добре відома приказка, що «визнання частіше домагаються не талановиті, а пробивні». Діти починають усвідомлювати очевидну вигоду від наявності лідерських здібностей з самого малого віку. А завдяки подібним умінням вони не тільки придбають впевненість в собі, і навчаться більш вільно і ефективно спілкуватися з рівнею, але так само зможуть впливати на ті компанії, в яких спілкуються.
Багато батьків майбутніх першокласників приділяють велику увагу «багажу» знань, необхідному при вступі до школи, а вміння будувати відносини з однолітками залишається осторонь. Ми обіцяємо своєму чаду, що в школі у нього відразу з´явиться багато нових друзів. А чи завжди так трапляється насправді? Чому одні діти практично відразу стають «душею компанії», а інші до самого закінчення школи так і не знаходять собі хоча б одного друга?