Існує безліч методик виховання дітей, десятками мов світу написані тисячі книжок з виховання. Нам дуже шкода, що зібрати всі ці матеріали з виховання в рамках одного проекту неможливо. Тому ми вибираємо найкраще – те, що дійсно допомагає у вихованні, орієнтуємося на відгуки батьків та на реальний досвід. Сподіваємося, наші статті та поради з виховання дітей допоможуть вам виховати щасливу, розумну та сильну особистість.
Діти - це квіти життя, радість і втіха. Але іноді ці самі «квіточки» здатні не тільки зіпсувати нам настрій своєю поведінкою, а й довести нас, батьків, до сказу. Малюки бувають абсолютно різними, кожна дитина розвивається за своїм унікальним планом. Але деякі процеси в її поведінці дуже схожі з іншими дітьми.
У житті малюка настає такий момент, коли дитина жадає самостійності. Вона у всьому бажає позначити межі: це мама, це тато, а це - я! Цей період дуже важкий, психологи називають його кризою. І це правда. Адже без скандалів і істерик тут не обходиться. Упертість дитини говорить про те, щоб ви підлаштовувались під неї, а не вона під вас.
Примхлива і впера дитина - це, якщо можна так сказати, період у житті кожних батьків. Це зовсім не говорить про те, що ви її погано виховуєте. Просто навіть самий зразковий, найкращий і самий слухняний в світі малюк вередує. Звичайно, це відхилення від нормальної поведінки. Але нам потрібно зрозуміти, чому діти вередують і стають впертими, і як же нам, хорошим батькам, з цим боротися.
Ми живемо зараз в світі нових технологій, коли все комп'ютеризовано й модернізовано. Наш мультимедійний світ - це Інтернет, телебачення. І книги стають для багатьох просто непотрібними. Але навчання без книг просто неможливе! Яким би гарним Інтернет не був, він не вправі замінити нам традиційне читання. До того ж, інформація, яка є в книгах, не завжди є й доступна в Інтернеті.
Ми всі цілком адекватні люди і люблячі батьки. Але, на жаль, бувають такі моменти, коли ми кричимо на своє чадо. І не просто кричимо, а репетуємо, що, в принципі, нам не властиво. Ви можете просто, не стримуючи себе накричати і вилаяти свого малюка, а потім шкодувати про скоєне. Однак, крик - це не найкраща альтернатива у вихованні, до того ж дитина може звикнути до вашого крику і взагалі на вас ніяк не реагувати.