Вчителі в школах роблять все можливе, але їхній час спілкування з кожним з дітей дуже обмежений. Вони намагаються пояснювати так, щоб було зрозуміло кожній дитині, але їм все одно не обійтися без нашої допомоги – допомоги батьків у позашкільний час. І найкраще тут, що ми можемо зробити – це показати дитині, як вона може використовувати отримувану інформацію та навички, як користуватися ними в повсякденному житті.

Їдучи в метро читаємо газету, в маршрутці слухаємо радіо, на кухні «фоново» працює телевізор, йдемо по вулиці - з білбордів нас атакує реклама, у мережі проводимо по кілька годин на день… Ми сприймаємо величезну кількість інформації, це стало нашим способом життя. І наші діти – не виключення. Але як це впливає на нас?

Сучасний стиль життя все більше витісняє книгу на задній план, адже існує багато інших способів отримання інформації. Проте, всі ми розуміємо – книгу нічим не замінити. Вона формує свідомість, інтелект, моральні якості, збагачує словниковий запас. Читаючи, малюк вчиться відрізняти добро і зло, справедливість, чесність і обман. Проте, любов до книги потрібно виховувати, прищеплювати. Діти, особливо у віці до 6 років, є дуже сприйнятливими до навчання, до пізнання всього нового. Тому батькам варто використовувати благодатний грунт, засіваючи його знаннями та любов’ю до цих знань.

Коли малеча плаче, мама готова зробити все, аби заспокоїти крихітку. Одразу в голові народжується безліч версій: «Може щось болить?..», «Голодний?..», «Злякався?..». З часом мама навчиться розуміти плач, розрізняти його нотки. Але найважче саме з новонародженими, адже досвіду мало, нова роль мами тільки освоюється.

Дуже часто можна почути батьківське нарікання приблизно такого змісту: «Ми багато розмовляємо з дітьми, повчаємо їх, але вони нас ніби не чують! ».

З якого віку привчати дитя справляти свою нужду у горщик? Це питання цікавить, мабуть, кожну люблячу матусю. Не можна відставати від сусідського хлопчика, який заледве навчився сидіти, і тут вже й на горщик «успішно ходить» (за словами його матусі), та й на підгузках непогано було б заощадити, і взагалі, пора дорослішати! Так думають багато матерів і, не покладаючи сил, в усіх існуючих енциклопедіях та на сайтах (на кшталт цього) шукають заповітну інформацію, точніше цифру: з якого віку «пора», чи не спізнилися ми?

Мої батьки завжди вчили мене любити і поважати природу, дбати про довкілля. Навіть зараз, йдучи по місту, у мене не піднімається рука викинути фантик на асфальт або клумбу. Але, на жаль, таких людей залишилося не так багато. А потім ми скаржимося на брудні вулиці, купи сміття в лісах, куди ми виїжджаємо на шашлики, і т.д. Так давайте ж подбаємо про те, щоб наступне покоління дбайливіше відносилося до навколишнього середовища, виховуючи любов і повагу до природи у своїх діток.

Не буває матусь з маленькими дітьми, які не хотіли б відпочити під час денного сну малюка. З наближенням післяобіднього часу мама починає мріяти про те, щоб теж подрімати, почитати улюблений журнал або поспілкуватися з подругою, не відволікаючись постійно на дитину.

Вони можуть не вміти писати і читати, але малюки і немовлята аж ніяк не дурні і нічого не розуміючі, як було прийнято вважати раніше. Останні новини в світі неврології розповідають нам про те, що дітки вчаться і пізнають навколишній світ з самого раннього віку - задовго до того, як вони можуть виразити це словесно. Останні результати досліджень розповідають нам про дивовижні речі, які насправді знає і розуміє малюк.

Це досить наболіла тема для всіх батьків. Адже всім відомий факт, що діти починають маніпулювати з самого раннього віку. Вони готові використовувати будь-які способи і методи, аби домогтися свого. Але найчастіше діти використовують істерики і сльози - для них це найкращий спосіб привернути до себе увагу, домогтися бажаного.