Ще одна причина - це гіперопіка мам і бабусь (туди не ходи - там брудний під'їзд і т.д.).
Так само причиною може бути зайнятість усіх членів сім'ї та самої дитини після занять у школі. Найчастіше у дитини є гуртки чи секції, які вона відвідує після уроків, потім домашні завдання і на друзів зовсім не залишається часу. Дитина, позбавлена спілкування з однолітками, прив'язується до батьків, і тим самим рідше шукає контакту з дітьми для проведення вільного часу.
Звідси, у таких дітей спостерігаються: відставання в навчанні, замкнутість і недовірливість. Дитині стає важко сходитися з людьми, вона може стати зарозумілою і егоїстичною. Можлива причина ще в індивідуальних особливостях характеру малюка, він занадто агресивний і нестриманий, або ж тихоня і сором'язливий. З такими діти не охоче дружать.
Батьки повинні спробувати зрозуміти, в чому саме проблема, що заважає їх дитині завести друзів.
Поради для батьків якщо у дитини немає друзів:
1. Нерішучим діткам частіше доручайте «дорослі завдання»: помити підлогу, купити хліба в магазині і т.д. Головне завдання - вселити в дитину впевненість у собі. Подолавши нерішучість, малюк вже не буде губитися, якщо на дитячому майданчику якийсь хлопчик чи дівчинка запитають, як його звуть, і запросять грати.2. Дозволяйте дитині запрошувати до себе в гості друзів.
3. Утримуйтеся від критики друзів своєї дитини в її присутності. Цим ви даєте зрозуміти їй, що вона не вміє розбиратися в людях, і їй треба було спочатку запитати думку батьків, а вже потім заводити друзів.
4. Навчіть чадо миритися. Поясніть, що у разі проступку треба обов'язково попросити вибачення.
5. Привчайте дитину дивитися співрозмовнику в очі, так як психологи довели, що людина з «бігаючим поглядом» не вселяє довіри.
6. Порадьте малюкові цікавитися іншими дітьми, так як саме неуважність до оточуючих і зацикленість на собі і своїх відчуттях нерідко приводять дитину до ізоляції.
7. Навчайте дітей ділитися. Навчіть, що не треба скупитися (виняток лише для найулюбленіших і заповітних речей). Разом з тим не примушуйте самі і не вихоплюйте у малюка його «добро», але завжди щиро хваліть за поступливість і доброту - тоді і в дорослому житті у нього не буде проблем зі спілкуванням, так як він навчиться з дитинства шукати компроміс.
8. «Поделись улыбкою своей, и она еще не раз к тебе вернется» - нагадуйте цю пісеньку дитині почастіше. Нехай ваше чадо змінить настороженість на доброзичливість, а сором'язливість на зацікавленість, і однолітки у відповідь до нього потягнуться.
За матеріалами mamabook.com.ua
