Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Найсильніша тварина

Дитяча казка: Найсильніша тварина
 

У чарівному лісі жив-був заєць на ім’я Ох. Його так звали, тому що він всього боявся, був слабким та весь час охав. Ох дуже мріяв стати сильним та сміливим, але не вірив, що це можливо. Адже він був невеликого зросту.



- От якби мені вирости таким великим, як ведмідь або тигр, тоді я мав би силу, - думав Ох. А так, що ж – я маленький, а тому слабенький. Кожен може мене образити.

Якось Ох йшов по лісу, перелякано оглядаючись навкруги, та вголос мріяв «Якби ж я був великим та сильним…».

Раптом з дупла дерева, повз якого проходив заєць, пролунав голос:

- Хочеш, я спробую навчити тебе бути сміливим та сильним?

- Ох, хто тут? - злякався заєць.

- Це я – Лісовичок. – Відповіли з дупла. – Не дивуйся, адже ми живемо у чарівному лісі, тому тут все можливо.

Заєць трохи заспокоївся та відповів Лісовичку:

- Звичайно, я хочу навчитися бути сильним та сміливим, але як? Подивись, який я маленький!

- Так, це можливо. Для цього тобі треба знайти та привести до мене найсильнішу тварину у цьому лісі, але таку, чия сила одразу й не помітна.

- Добре, я спробую, - пообіцяв Ох. Адже він так жадав, щоб його мрія здійснилась.

Подякувавши Лісовичку за розмову, Ох одразу ж пішов на пошуки найсильнішої тварини. Оскільки цей ліс був чарівним, у ньому жило набагато більше тварин, аніж у звичайному лісі. Тут можна було зустріти ведмедів, вовків, мавп, крокодилів та навіть слонів.

Ось до слона в першу чергу й вирушив Ох. «Напевно, слон і є найсильніша тварина, адже він такий величезний. Слон не застосовує свою силу дарма, тому її одразу не помітно», - розмірковував заєць.

Завітавши до слона, Ох розповів йому свою історію та попросив піти з ним до дерева, де мешкає Лісовичок.

- Я б залюбки, але, вибач: хоч я й сильний, але не підхожу тобі, - відповів слон. – Шукай далі. Ох був дуже розчарований, але продовжив пошуки. На цей раз він пішов до ведмежої хати.

- Ми, ведмеді, звичайно, дуже сильні тварини, але не я тобі потрібен, - сказав ведмідь, адже всі знають про нашу силу.

Що ж, Ох пішов далі. Дорогою він зустрів вола, який тягнув за собою віз з величезним вантажем.

«Може, віл і є та сама найсильніша тварина», - подумав Ох. Але віл відповів зайцю, що йому доведеться шукати іншу найсильнішу тварину.

У пошуках найсильнішої тварини Ох побував в гостях у крокодила, у горили та у тигра, але всюди чув відмову. Всі вони нагадували йому, що треба шукати когось, чия сила не кидається в очі.

Ох був дуже засмучений. З кожним кроком йому здавалося, що його мрія тікає від нього далі і далі. Йдучи по лісу, Ох помітив маленьку мураху. Вона несла на спині гілку, на якій був величезний листочок. Цей вантаж виглядав в багато разів важче за саму мураху.

- Тобі не важко? – запитав Ох в мурахи. – Адже ти сама така малесенька, а гілочка така величезна!

- Зовсім не важко! – відповіла мураха. Ми, мурахи, можемо переносити щось в багато-багато разів важче за нас самих. Ти не дивись, що я маленька – зате я сильна.

- Так ти ж і є та найсильніша тварина, яка мені потрібна! – вигукнув Ох.

Так заєць Ох разом з мурашкою прийшли до дерева, де мешкав Лісовичок.

- Доброго дня, Лісовичок, - привітався Ох. – Я привів до тебе найсильнішу тварину, сила якої з першого погляду не помітна. А ти обіцяв, що спробуєш навчити мене бути сміливим та сильним.

- Вітаю, зайчику! Сміливим та сильнішим ти вже став. - відповів Лісовичок. – Адже в пошуках найсильнішої тварини ти обійшов всіх величезних та часом небезпечних тварин, та не злякався їх. А ще ти показав свій сильний характер, адже не кинув свою мрію, а йдеш до неї. Залишилося зробити ще декілька кроків. Подивись на мураху. Як бачиш, необов’язково бути великого зросту, щоб нікого не боятися та мати силу. Якщо ти будеш більше бігати та стрибати, займатися спортом, спілкуватися з іншими тваринами, то зміцниш свою силу та станеш впевненим у собі. Тоді ніхто не захоче тебе ображати.

Заєць Ох послухався порад Лісовичка. Сильнішими стали не тільки його м’язи, але й характер. А ще він став сильнішим завдяки підтримці нових друзів – мурахи, слона, крокодила, ведмедя, вола, горили, тигра та Лісовичка. І хоч його, як і раніше, кличуть Охом, але він більше не охає.

Автор: Олена Кукуєвицька
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мовчазна помічниця

Жили-були три подруги - Качка, Жаба та Ворона. Кожного ранку вони зустрічались на озері, розповідали одна одній новини та обговорювали сусідів. Особливо їм подобалося обговорювати Рибку, що жила в озері.

Дитяча казка: Як лисиця сама себе перехитрила

Була у Лисички красива скринька. Та ось ключик від неї давно кудись загубився. Викинути шкатулку було шкода, так і порошилася вона на столі без діла. Але одного разу хитрій Лисичці прийшла в голову така ідея: а що, якщо цю шкатулку комусь подарувати? «Мені ця дрібниця ні до чого: знаю, що всередині неї нічого немає. Ключик ніяк не знайду, значить, нічого покласти туди не зможу. Подарую-но я цю шкатулку Овечці. Вона, дурна, зрадіє, буде мене поважати і розповість всім, яка я добра!»

Дитяча казка: Як їжачок хотів підрости

Маленький їжачок хотів швидше підрости і стати дорослим. Адже він був такого маленького розміру, що інші тваринки у лісі часом його не помічали. До того ж, мама не дозволяла йому самому гуляти лісом. Вона казала: «Поки ти ще маленький, тому можеш заблукати. І хтось може тебе випадково образити».