- Щось Рибка якась незрозуміла. Мовчить весь час, не хоче з нами розмовляти. Тільки хвостика з річки показує, - говорить Ворона.
- Та то вона, мабуть, рибалок боїться, ось і ховається, - додає Жаба.
- Могла б хоч приплисти до нас, привітатися. А то якась неповага виходить! - обурюється Качка.
Такі розмови в них були мало не щодня. Рибка чула, що про неї говорять, але відповісти не могла. Адже всім відомо, що риби не розмовляють. Але Качка, Жаба та Ворона, чомусь, цього не знали.
Якось вранці подруги зібралися біля озера, щоб як завжди обговорити свої справи та Рибку. Біля озера з м’ячем грала маленька дівчинка. Качка і Ворона трохи побоювалися її. Їм здавалось, що вона може вхопити їх або кинути на них м’яч. А ось Жаба була впевнена, що сама може налякати дівчинку, якщо захоче. Втім, дівчинка не звертала на них увагу та кидала свій м’ячик, а потім підхоплювала.
Раптом м’ячик вистрибнув з рук дівчинки та опинився у озері. Звичайно, вона не могла йти за ним у воду, тому що була ще маленькою. Вона почала плакати та побігла кликати тата на допомогу.
До м’ячика, що був у воді, стрибнула Жаба.
- Давайте залишимо його собі, будемо гратися, - запропонувала вона. Жаба зовсім не хотіла забирати м’ячик у дівчинки, а просто подумала, що та за ним не повернеться.
- Та хай собі пливе, раз у воду стрибнув, - відповіла Качка.
- Так йому й треба, раз він такий неслухняний, цей м’яч! - додала Ворона.
В цю мить з води виринула Рибка, підплила до м’ячика, та щосили вдарила його своїм хвостиком. М’ячик підстрибнув та поплив у бік берега. А тут вже й дівчинка разом з татом підійшли до озера. Їм залишилося тільки простягнути руки та вхопити м’ячика.
- Дивись, донечко, це рибка допомогла тобі повернути твій м’ячик, - сказав дівчинці тато.
- Дякую тобі, рибко, - закричала дівчинка.
Рибка почула слова подяки, і хоча не змогла відповісти, але помахала хвостиком у відповідь.
- Яка ж наша Рибка молодець! – сказала Жаба. Їй стало соромно, що вона та її подруги раніше погано думали про Рибку.
- Виявляється, що робити добрі справи можна і без зайвих слів, - додала Ворона.
А Качка принесла для Рибки шматочок хліба, яким її пригостили люди. З тих пір подруги більше ніколи не пліткували ані про Рибку, ані про когось іншого.
Автор: Олена Кукуєвицька
