Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Як лисиця сама себе перехитрила

Дитяча казка: Як лисиця сама себе перехитрила
 

Була у Лисички красива скринька. Та ось ключик від неї давно кудись загубився. Викинути шкатулку було шкода, так і порошилася вона на столі без діла. Але одного разу хитрій Лисичці прийшла в голову така ідея: а що, якщо цю шкатулку комусь подарувати? «Мені ця дрібниця ні до чого: знаю, що всередині неї нічого немає. Ключик ніяк не знайду, значить, нічого покласти туди не зможу. Подарую-но я цю шкатулку Овечці. Вона, дурна, зрадіє, буде мене поважати і розповість всім, яка я добра!»



Прийшла Лисиця до Овечки зі скринькою і каже: «Овечка, я хочу зробити тобі подарунок. Ось поставиш ти цю шкатулку у себе вдома, і вона його прикрашатиме». Овечка так зраділа несподіваному подарунку! Адже всі люблять отримувати подарунки, чи не так? Вона стала дякувати Лисичці і обіцяла коли-небудь теж їй щось подарувати.

Задоволена своєю хитрістю Лисичка повернулася додому, а Овечка почала розглядати подаровану шкатулку. Але вона була не така дурна, як думала Лисиця, і відразу помітила в скриньці отвір для ключика. «Цікаво, що там всередині?», - подумала Овечка. Вона спробувала відкрити шкатулку, але, звичайно ж, у неї нічого не вийшло. «Віднесу я її Сороці», - вирішила Овечка. «Все ж таки у неї є гострий дзьоб, і їй буде легко відкрити замочок. Не те, що мені копитцем!»

Принесла овечка свій подарунок Сороці і попросила його відкрити. А Сорока теж була хитра. Вона каже Овечці: «Напевно, я зможу відкрити замочок дзьобом. Але чи не хочеш ти подарувати мені цю шкатулку? Тобі все одно незручно в неї копитцями щось класти, а я буду складати в неї свої прикраси». «Гаразд, забирай», - сказала Овечка. «Дійсно, тобі від неї буде більше користі».

Сорока щиро була рада подарунку Овечки! У неї було багато красивих прикрас, які вона збиралася зберігати в новій шкатулці. Але як не крутила вона своїм дзьобом в замковій щілині, відкрити шкатулку все одно не виходило! Намагалася-намагалася вона так, що ніяких сил не залишилося. У цей час повз Сороки проходив Ведмідь. Він побачив лежачу на землі шкатулку. «А що це у тебе?», - з цікавістю запитав він Сороку. «Це Овечка зробила мені подарунок, але відкрити замок ніяк не виходить!». «Так віддай цю шкатулку мені», - став випрошувати Ведмідь. Я розгризу кришку своїми гострими зубами, і вона мені в господарстві в нагоді стане. «Забирай», - легко погодилася Сорока, змучена відкриванням замку.

Поніс Ведмідь шкатулку додому. А потім згадав, що Лисиця запросила його в гості на свій День народження, а подарунка для неї він не придумав. «От і буде подарунок – ця красива скринька. Поставить і буде нею милуватися. А якщо захоче, то відкрити спробує. Може, там щось цікаве всередині? »

І пішов Ведмідь у гості до Лисички з таким подарунком. Як же здивувалася вона, коли знову побачила свою шкатулку! Лисичка мріяла про інший подарунок на День народження – про красиве намисто, а натомість отримала свою стару шкатулку. Виходить, що вона сама себе перехитрила.

Автор: Олена Кукуєвицька

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Бяка та мішок поганих слів

В давні часи жила серед людей Бяка. Вона мала зовнішність звичайної молодої дівчини. Та на справді Бяка була казковою істотою – близькою родичкою Баби Яги та Бабая.

Дитяча казка: Казкова подорож до палацу Короля Мороза

Одного разу гномик Льова вирушив на прогулянку в зимовий ліс. Льова насолоджувався прогулянкою, як раптом, невідомо звідки, піднялася сніжна буря. Гном намагався повернути, але сніг кидався йому в очі, і, здавалося, ось-ось зіб'є його з ніг. Гном і не зрозумів, як довго це тривало. Але коли вітер вщух, він зрозумів, що не знає, як повернутися назад.

Дитяча казка: Сукня Королеви Зими

На честь Нового року Королева Зима влаштувала у своєму замку святковий бал. Серед запрошених були усі її друзі – Мороз, Хурделиця, Крижинка та багато інших. Також Королева Зима відправила запрошення на бал мешканцям Королівств Весни, Літа та Осені.

Дитяча казка: Безлад-Загубишко

Жив-був на світі маленький гномик Мік. В усьому він був хороший, та була у Міка погана звичка – він дуже не любив прибирати свої речі та іграшки. Так вони й лежали, розкидані по кімнаті.