Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Якщо ви суворі до себе, це не зробить вас кращими батьками

Якщо ви суворі до себе, це не зробить вас кращими батьками
 

Ви не можете завжди поводитися з дітьми тільки як батьки, але й другом постійно бути не можете. Так, кожна дитина розвивається унікальним чином, але є у всіх дітей щось спільне: вони завжди хочуть від нас, батьків, більшого.

Дітки хочуть, щоб за ними сумували і чекали на них вдома, щоб їх любили, давали все, чого хочеться, дбали, слухали, розуміли і не лаяли. Наскільки ви відповідаєте цьому опису? Адже саме таких батьків хоче кожна дитина.

Так, всі ми люди, і бути ідеальними батьками не може ніхто, але прагнути до цього прикладу завжди варто. І звідси – наступне питання: «Що ми можемо зробити, щоб бути для дитини саме такими батьками?».

Найкраще, що ви можете зробити – це постійно намагатися, щоб хороших моментів у вас з дитиною було більше. Звичайно, ніхто не ідеальний, і ви будете помилятися – всі це роблять. Але після помилок важливо робити висновки та намагатися знову зробити все правильно. Кожен такий маленький крок, кожен радісний момент, який ви розділяєте з дітлахами, має величезне значення.

Якщо ви хочете стати ще кращими батьками, якщо вважаєте, що щось прогаяли, не потрібно звинувачувати себе або засуджувати. Суворість до себе не допоможе вам стати краще або налагодити стосунки з дитиною. А ось постаратися зрозуміти потреби й бажання малечі та постаратися її підтримати дійсно варто.

• Можливо, ви можете дати собі обіцянку намагатися менше кричати на дитину;

• Можливо, вам просто потрібно виспатися та відпочити;

• Можливо, вам необхідно знизити темп та постаратися зменшити кількість повсякденного стресу;

• Можливо, вам варто прочитати якусь хорошу та надихаючу книгу про виховання дітей;

• Можливо, перш за все, вам потрібно навчитися любити себе.

Ви безумовно любите своїх дітей і зробите все, щоб вони були щасливі. Але правда життя така, що ви не можете завжди бути у хорошому настрої, завжди робити все правильно і бути ідеальними батьками щодня. Ви будете помилятися час від часу – не потрібно бути до себе занадто суворими.

І змінюватися кардинально за один день теж немає потреби. Просто почніть прямо сьогодні робити по одному маленькому кроку назустріч своїй меті – бути тими самими, найкращими батьками для своїх дітлахів.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Як «правильно» карати дитину?

Процес виховання неминуче передбачає наявність такого моменту як покарання. Якщо слово «покарання» піднімає в вашій уяві картину, де заплаканий малюк стоїть в кутку, а мама (тато) злісно виговорюють його (чи навіть шльопають по попі) – доведеться розірвати цей шаблон. Адже покарання може бути абсолютно різним (на щастя, для більшості сучасних батьків фізичне покарання – річ неприпустима). Не хотілося б оперувати термінами «правильно» і «не правильно», адже границі їх дуже розмиті, та, тим не менш, поговоримо про «правильне» покарання в контексті «ефективне покарання» - таке, яке приносить бажаний ефект. Отож…

Якщо у вашої дитини з’явились уявні друзі

Ви помітили, що ваша дитина почала спілкуватися з уявними товаришами, граючись, вона називає їх імена, спілкується з ними, а, може, навіть, доглядає за такими «друзями»: годує, водить на горщик, вкладає спати? Звісно, це може здивувати чи навіть насторожити батьків. Чи варто хвилюватися?

Виховання «страшилками»: чи існує альтернатива?

Класична ситуація: дитина відмовляється їсти (одягатися, спати, читати, прибирати, чистити зубки…), а батьки, в якості виховного методу, одразу підключають старі-добрі «страшилки» - прийде Баба Яга, лікар зробить укол, забере міліціонер, з’явиться павучок чи рогата коза… Ці нехитрі сюжети передаються з уст в уста: Бабою Ягою лякали нас, тепер і ми своїх дітей лякаємо. А робимо це тому, що такий метод майже завжди спрацьовує, хоча інколи задумуємось: чи правильно залякувати малечу?

Дитячі вікові кризи: як пережити їх батькам?

Розвиток дитини відбувається нерівномірно: зазвичай, зміни у дитячій психіці відбуваються плавно та поступово - так звані стабільні періоди, проте є й інші – кризові періоди, під час яких ці зміни відбуваються бурхливо та динамічно. Більшість вікових криз людина переживає саме у дитинстві. Батьки часто виявляються не готовими до таких перемін і реагують на них неправильно, псуючи нерви собі та створюючи психологічні проблеми для свого чада. Отже, які вікові кризи проходить дитина, що відбувається в ці періоди та як реагувати батькам, коли вони помітили, що їхнє дитя переживає внутрішню «революцію»?