Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Виховання «страшилками»: чи існує альтернатива?

Виховання «страшилками»:  чи існує альтернатива?
 

Класична ситуація: дитина відмовляється їсти (одягатися, спати, читати, прибирати, чистити зубки…), а батьки, в якості виховного методу, одразу підключають старі-добрі «страшилки» - прийде Баба Яга, лікар зробить укол, забере міліціонер, з’явиться павучок чи рогата коза… Ці нехитрі сюжети передаються з уст в уста: Бабою Ягою лякали нас, тепер і ми своїх дітей лякаємо. А робимо це тому, що такий метод майже завжди спрацьовує, хоча інколи задумуємось: чи правильно залякувати малечу?



Та й не вічно цей спосіб буде дієвим, адже дуже швидко малюк підросте і зрозуміє, що Баба Яга – лише казковий персонаж, а міліціонер займається злочинцями, а не малюками, які не хочуть їсти кашу.

Перше, до чого ви маєте бути готові – дитя, справді, вже скоро подорослішає і зрозуміє, що батьки лякали його свідомо, точніше – обманювали свідомо. Висновки напрошуватимуться відповідні: чи можна довіряти батькам? Батьківський авторитет може бути підірваний досить серйозно. Кому це потрібно?

Як бути?

Подумайте, чого ви добиваєтесь, використовуючи «страшилки»? - Швидкого результату, абсолютного послуху, але якою ціною? Малюк слухається лише через відчуття страху. Ми навіть особливо не аналізуємо цього моменту: всі так роблять і ми робимо. Корені традиції лякати дітей сягають давнини, адже в світі протягом багатьох років управління масами здійснювалась шляхом залякування, люди боялись страти, божого гніву, осуду з боку суспільства – як результат, ставали покірними. В сучасному ж світі діють інші правила, ми живемо в епоху толерантності, демократизму, індивідуалізації, страх вже не керує свідомістю людей, тому й стара методика виховання «контроль страхом» сама-собою стала не актуальною.

Найкраща альтернатива – бути відвертим, більше пояснювати, розмовляти з чадом. Не просто заборонити, а пояснити, що така поведінка засмучує вас чи інших. Якщо малюк відмовляється, наприклад, прибирати в своїй кімнаті, для чого навіювати йому, що він повинен догоджати Бабі Язі чи чорному павучку, якщо можна попросити послухатись заради своєї матусі, яка теж втомилася і хоче відпочити? Не потрібно вважати, що малюк не здатен цього зрозуміти - ви недооцінюєте його.

Батьки для дитини – перші авторитети. Пам’ятайте це і використовуйте, а не перекладайте всю відповідальність на вигаданого міліціонера =).

Автор: Марта Павлюк

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитячі вікові кризи: як пережити їх батькам?

Розвиток дитини відбувається нерівномірно: зазвичай, зміни у дитячій психіці відбуваються плавно та поступово - так звані стабільні періоди, проте є й інші – кризові періоди, під час яких ці зміни відбуваються бурхливо та динамічно. Більшість вікових криз людина переживає саме у дитинстві. Батьки часто виявляються не готовими до таких перемін і реагують на них неправильно, псуючи нерви собі та створюючи психологічні проблеми для свого чада. Отже, які вікові кризи проходить дитина, що відбувається в ці періоди та як реагувати батькам, коли вони помітили, що їхнє дитя переживає внутрішню «революцію»?

Успішну людину можна виховати

Кожна мама й тато хочуть бачити свою дитину в майбутньому успішною людиною, яка зможе легко іти по життю, долати труднощі і досягати своєї мети. Але такий добрий намір - це лише половина справи. А яка модель виховання приведе до цих омріяних результатів? Ми проаналізували думки психологів з цього приводу, їх базові концепції: які ключові поради звучать з уст фахівців? Про це нижче.

Як правильно хвалити дитину

Як правильно хвалити дитину Похвала потрібна кожній дитині, це просто аксіома, зрозуміла усім батькам. Але хвалити, виявляється, теж потрібно правильно. Що мається на увазі? Про це далі...

Коли діти виростають…

"Я б хотіла захистити свою дитину від усякого зла" - можна почути від схвильованої матері. Це так зворушливо і, водночас, так природно, адже материнська любов, мабуть, найсильніша в світі. Проте, часто буває так, що бажаючи заслонити чадо від усяких бід, ми утримуємо його біля себе, у безпосередній залежності, усе за нього вирішуючи, бо це – найлегший спосіб вберегти від помилок. Але ж дитина розвивається, дорослішає і мусить ставати все менш залежною від батьків…