Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Якщо у вашої дитини з’явились уявні друзі

Якщо у вашої дитини з’явились уявні друзі
 

Ви помітили, що ваша дитина почала спілкуватися з уявними товаришами, граючись, вона називає їх імена, спілкується з ними, а, може, навіть, доглядає за такими «друзями»: годує, водить на горщик, вкладає спати? Звісно, це може здивувати чи навіть насторожити батьків. Чи варто хвилюватися?



Психологи стверджують: уявні друзі у дітлахів віком 3-5 років – це абсолютно нормально. Дитина розвивається, шукаючи додаткового місця для творчості. Тому часто діти обирають собі улюблені іграшки чи речі домашнього вжитку, яким надають людських рис, роблячи своїми друзями. Або ж і зовсім «на рівному місці» малюють в своїй уяві персонажів, з якими їм подобається «спілкуватися», «дружити». Це можуть бути і герої казок, мультфільмів, художніх фільмів, або ж персонажі з журналів чи з побачених картинок у книжках. Чи навіть реальні діти, з якими вашій малечі подобалось гратися. Ви, наприклад, могли колись разом відпочивати, або бути у гостях і дитині запам’ятався той випадок, після якого вона постійно спілкується з тією дівчинкою або хлопчиком, з якими провела гарно час. Буває, що це просто гра, наприклад, наче вони обоє бавляться ляльками (машинками), чаюють, готують на дитячій кухні, щось ремонтують і т.п. Або ж, дитина може обирати собі роль мами (батька), вихователя дитсадка і піклуватися про уявного друга, брати його під свою опіку, виховувати.

Ви не маєте хвилюватися з цього приводу, надавати йому надмірного значення, чи вважати своє чадо дивакуватим, «неправильним». Насправді, чи не в кожної другої трирічної дитини є уявні друзі. І батьки мають бути готовими до їх появи. Не можна забороняти гратися з ними, сваритися чи висміювати малечу. Це призведе до того, що дитина втратить довіру до вас, а от свого друга навряд забуде, продовжуватиме навіть потай з ним гратися. Поцікавтеся у дитини, як звати її товариша, як вони зустрілися, спробуйте у грайливій формі і самі поспілкуватися з тим новим другом. Тільки так зможете дізнатися про фантазії своєї дитини. Можливо виявиться, що малечі бракує спілкування, дружби, може їй дуже хочеться домашньої тваринки, і вона додумує те, чого не вистачає. Часто уявні друзі з’являються у тих дітей, які є одинаками у сім’ї, або ж мають набагато старших братів-сестер.

Уявні друзі – явищ тимчасове, дитина виросте і попрощається з вигаданими товаришами. Але, якщо через плоди своєї фантазії дитина стала дратівливою, почала погано спати, ви помітили, що в неї часто змінюється настрій, уявні друзі втомлюють її, – варто звернутися до дитячого психолога.

Автор: Марта Павлюк

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Як познайомити дитину з професіями

Багато в чому щастя і успіх дитини в майбутньому пов'язані з тим, чи зможе вона самореалізуватися в професійному плані. Безумовно, всі батьки бажають своїм дітям найкращого, і з раннього віку починають знайомити дитину з різними видами діяльності і професіями. Це важливо, тому що допомагає сформувати ставлення дитини до праці, як своєї, так і інших людей.

Як «правильно» карати дитину?

Процес виховання неминуче передбачає наявність такого моменту як покарання. Якщо слово «покарання» піднімає в вашій уяві картину, де заплаканий малюк стоїть в кутку, а мама (тато) злісно виговорюють його (чи навіть шльопають по попі) – доведеться розірвати цей шаблон. Адже покарання може бути абсолютно різним (на щастя, для більшості сучасних батьків фізичне покарання – річ неприпустима). Не хотілося б оперувати термінами «правильно» і «не правильно», адже границі їх дуже розмиті, та, тим не менш, поговоримо про «правильне» покарання в контексті «ефективне покарання» - таке, яке приносить бажаний ефект. Отож…

Виховання «страшилками»: чи існує альтернатива?

Класична ситуація: дитина відмовляється їсти (одягатися, спати, читати, прибирати, чистити зубки…), а батьки, в якості виховного методу, одразу підключають старі-добрі «страшилки» - прийде Баба Яга, лікар зробить укол, забере міліціонер, з’явиться павучок чи рогата коза… Ці нехитрі сюжети передаються з уст в уста: Бабою Ягою лякали нас, тепер і ми своїх дітей лякаємо. А робимо це тому, що такий метод майже завжди спрацьовує, хоча інколи задумуємось: чи правильно залякувати малечу?

Дитячі вікові кризи: як пережити їх батькам?

Розвиток дитини відбувається нерівномірно: зазвичай, зміни у дитячій психіці відбуваються плавно та поступово - так звані стабільні періоди, проте є й інші – кризові періоди, під час яких ці зміни відбуваються бурхливо та динамічно. Більшість вікових криз людина переживає саме у дитинстві. Батьки часто виявляються не готовими до таких перемін і реагують на них неправильно, псуючи нерви собі та створюючи психологічні проблеми для свого чада. Отже, які вікові кризи проходить дитина, що відбувається в ці періоди та як реагувати батькам, коли вони помітили, що їхнє дитя переживає внутрішню «революцію»?