Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Надзвичайний Жако

Дитяча казка: Надзвичайний Жако

Одного дня у міському парку з’явився дивний птах. Сірий, але не голуб. З великим дзьобом, та не ворон. З червоним хвостом, однак не півень.

- Привіт! Ти хто? – зацвірінькали навколо незвичайного гостя горобці.

- Знайомтеся! Я – великий мандрівник папуга Жако! – гордо відповів гість.

Горобці здивовано поглядали то один на одного, то на сірого птаха:

- Папуга? Звідки?

- Хіба у нашому парку живуть папуги? – перепитав один з горобців у місцевих птахів, які також злетілися подивитися на новенького.

Жако відповів, усміхаючись:

- Взагалі-то я живу у далекій Африці. Та одного разу до нашого африканського лісу приїхав відомий вчений Марко. Він вивчав нашу місцевість та, зустрівши мене, одразу зрозумів, що я надзвичайно розумний та надзвичайно красивий представник пташиного роду! Марко довго вмовляв мене поїхати з ним. Йому був вкрай необхідний такий помічник для досліджень та партнер для мандрівок! Він навчив мене людської мови.

Папуга Жако розповів, як разом з Марком на великому кораблі вони вирушили в путь:

- На третій день нашої мандрівки на горизонті з’явився піратський човен.

- Зі справжніми піратами? – роззявивши дзьобики від здивування, запитали горобці.

- Найсправжнісінькими! – продовжив Жако. – Вони сказали Марку: «Хутчіше віддай нам свій скарб – свого надзвичайного папугу! Ми візьмемо його в нашу піратську команду, він стане шпигуном і дістане для нас карти скарбів! А як відмовишся, то продірявимо твій корабель своєю зброєю».

Звісно, Марко відмовився віддавати Жако піратам. Але у нього, на відміну від піратів, зовсім не було зброї. Зате на його кораблі було багато паперу (він же вчений, а вчені роблять записи). І тоді Жако підказав Марку, щоб той взяв найважчий стос паперу і скинув його у піратський човен. Від такого удару в човні з’явилася діра, і той став стрімко тонути. Пірати влаштували метушню, і врешті, вдягли рятувальні жилети й поплили шукати берегів.

Корабель Марка та Жако поплив далі. Однак попереду на друзів чекало чергове випробування. Невідомо звідки перед кораблем з’явилася голова морського чудовиська.

- Вимагаю зупинитися! – сказало морське чудовисько, розкриваючи пащу з трьома рядами гострих зубів на кожній щелепі. – Людино, віддай мені свого папугу. Це буде мій найсмачніший обід! А інакше мені доведеться з’їсти тебе, хоч ти і не такий смачний!

- Почекай, спочатку мені треба почистити пір’ячка, причепуритися. Ти ж не збираєшся їсти немиту їжу? – запитав Жако.

На мить Марко подумав, що Жако добровільно хоче стати обідом морського чудовиська. Але у Жако був інший план.

На кораблі Марка все ще був великий запас паперу. Жако попросив вченого зробити паперовий макет папуги, а в середину покласти скоч та цвяхи. Марко все зробив як треба, і повернувшись на палубу, сказав: «Що ж, лови папугу», жбурнувши паперове опудало просто у пащу морського чудовиська.

Чудовисько збиралося посмакувати здобиччю, але натомість заревіло від болю: гострі цвяхи впилися йому в пащу, а цупкий скоч заліпив їх. Тож, морському чудовиську довелося забути про обід.

- Далі шлях додому був безпечним, і ось я опинився у вашому місті. Тепер я живу у секретній лабораторії Марка, - завершив свою надзвичайну розповідь папуга.

- То що ти робиш у нашому парку? – запитав голуб, - Загубився?

- Ні, я проводжу тут таємничий експеримент, - гордо відповів Жако.

Тільки-но птахи сподівалися почути подробиці, як до дерева, де сидів папуга, підійшов хлопчик:

- Ось ти де, Жако! Ми з татом тебе по всьому парку шукаємо! Йдемо додому!

- Марку, на щастя ми його знайшли, - додав тато, який прийшов разом з хлопчиком.

«То він все вигадав? Він звичайний папуга, який втік від господаря. А Марко – звичайний хлопчик, а не вчений», - розчаровано перемовлялися птахи.

- Так, я трохи прикрасив свою розповідь. Але мої предки дійсно прибули у наше місто з Африки. Я справді вмію розмовляти людською мовою. А мій Марко – таки вчений! – гордо заявив Жако. – Ну майже справжній. Адже він читає багато книжок, вивчає підручники, і у нього є велика карта світу, дивлячись на яку він планує свої майбутні подорожі.

Жако попрощався з парковими птахами та вирушив додому зі своїм господарем та другом Марком. А горобці, голуби та ворони ще довго згадували чудову розповідь надзвичайного Жако, розповідаючи своїм дітям її замість казки.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Олівець-забіяка

В коробці з олівцями жив чорний олівець-забіяка. Часом він робив усілякі капості, наприклад, малював чорні плями на чужих малюнках. Або навмисно дряпав папір своїм гострим носом.

Дитяча казка: Дракончик Дро та морозиво

«Морозива багато не буває», - міркував дракончик на ім’я Дро, доїдаючи восьмий кілограм холодних ласощів.

Ой, як же він помилявся! Приємне відчуття від смаку змінилося неприємним усвідомленням, що тепер у дракона зовсім не виходить випускати вогонь з пащі. І горло нестерпно боліло.

Дитяча казка: Пригоди автомобільчика

Матвійкові на честь Дня народження подарували крутезний іграшковий автомобіль. Інерційний, з великими, мов справжніми колесами. Його дверцята та багажник могли відкриватися, а якщо натиснути на кнопку, то під час руху машинка світила фарами і видавала гучне «бі-бі».

Дитяча казка: Чаклунка Гидота

Далеко в лісі жила стара зла чаклунка Гидота. Колись у молоді роки вона робила людям багато поганого. Але чим старшою ставала, тим менше в неї залишалося сил на чаклунство. Нарешті, Гидота стала такою старою, що навіть дрібні пакості забирали в неї багато сил.