Коли, наприклад, хтось йшов вулицею, Бяка вистрибувала з-за рогу та щосили волала: "Бу-у-у!". Людина лякалася, а дехто навіть плакав. А Бяка реготала, наче кінь, задоволена своєю злою витівкою.
За такі нерозумні витівки люди не любили Бяку та оминали її. Та з часом вони звикли до її дурниць та навчилися не звертати на неї увагу. Бяка розізлилася та вирішила:
- Ах, так! Не боїтеся вже моїх лякалок та ображалок? Ну, я вам влаштую! Засиплю вас пакостями, ось тоді й побачимо!
Бяка взяла величезний мішок та почала говорити у нього усілякі огидні слова та ображалки на різні голоси. Вона старалася майже всю ніч, і вже під ранок її словниковий запас скінчився. А мішок став таким важким, що Бяка ледь пересувала його.
- Що ж, відпочину трохи, а вранці принесу цей мішок на базар. Відкрию його непомітно в людному місці та втечу! Ото люди пересваряться між собою, почувши купу огидних слів!
З цією думкою Бяка пішла спати.Та ледь вона заснула, її розбудив гучний шум. На всю її оселю лунала лайка, образи та огидні слова!
Виявилося, що мишка вночі побачила мішок і подумала , що там смаколики. Мишка прогризла мішок, але замість картоплі або крупи на неї посипався гучний шум. Мишка злякалася та втекла, залишивши Бяку наодинці з її лайкою.
Бяка не вміла це зупинити, отже, їй довелося до самого обіду слухати погані слова, що лунали з мішка. Врешті, коли мішок став порожнім, втомлена Бяка сказала:
- Ой, ой, ой! Як же некрасиво я вчинила! Які ж гидотні слова казала людям!
Бяці стало справді неприємно та соромно за свою поведінку. Відтоді вона більше нікого не ображала, намагалася не робити пакостей. З часом, люди пробачили Бяку та забули про дурні витівки.
Та огидні ображалки та лякалки, які вигадала Бяка, досі літають світом. Інколи вони потрапляють на язик людям, і тоді люди стають схожими на Бяку, яка жила на світі багато років тому. А з вами такого не траплялося?
