Правило перше - не вимагайте від дитини виконання тих правил і норм поведінки, які ви самі не виконуєте. Наприклад: ви говорите дитині, що треба завжди вітатися зі знайомими дорослими, а самі в цей же час проходите повз сусідку не вітаючись, тому що напередодні ви посварилися з нею. Звісно, дитина наступного разу теж не буде вітатися.
Або інша ситуація - ви зустріли співробітницю, що приїхала з відпустки, і почали ділитися новинами. У якийсь момент колега робить вашій дитині зауваження - а ти, чому зі мною не вітаєшся? І у відповідь ви чуєте наступне - я з незнайомими дорослими не вітаюся! Все логічно! Шановні дорослі, адже ви не вітаєтеся з незнайомими людьми, чому ваша дитина повинна це робити?!
Помилка мами - вона повинна була представити відразу їх одне одному. Або ж колега повинна була першою протягнути руку для знайомства з малюком. Тоді б конфлікту не виникло.
В кожній сім'ї є встановлені правила і порядки. У якійсь родині дякують за будь-яку дрібницю, за з'їдений обід, разом сідаючи за стіл і встаючи. В іншій родині, в будь-яке свято вся родина збираєтьсяразом, даруючи один одному маленькі подаруночки. Такі правила діти легко засвоюють та слідують їм із задоволенням.
Але є родини, де нецензурна лайка вилітає в пориві гніву при дитині. Це не говорить про те, що ви невиховані, просто дивлячись на вас і слухаючи вас, дитина спокійно може це все повторити. У таких випадках не варто вам загострювати на цьому увагу або кричати на дитину. Тому що вона відразу зафіксує це в пам'яті, а як ви знаєте - заборонений плід солодкий.
Поставтеся до цього спокійно і гідно, скажіть дитині, що деякі слова неприємні і некрасиві, тому не варто їх вимовляти. А для того, щоб висловити свій гнів або невдоволення, в українській мові існує багато інших слів. І, звичайно ж, не варто обурюватися, якщо ви самі далекі від усього вищесказаного, і нецензурні вирази вилітають у вас із завидною регулярністю.
Якщо ви бажаєте привчити дитину до ввічливості, то такі слова повинні з'явитися в її мові з самого раннього віку, вже тоді, коли дитина вчиться говорити. А для цього завжди, коли ви звер- таєтеся до своєї дитини з проханням, починайте фразу зі слів - "будь ласка" і закінчуйте - "дякую".
Завжди намагайтеся дякувати дитині за послух, за розуміння, в ситуації довгого очікування чогось. І не забувайте заохочувати дитину за ввічливість.
Дорогі батьки, для того, щоб ваша дитина знала правила етикету, будьте їй прикладом!
За матеріалами dytyna.info
