«Твоя пісня нецікава,
А ось в мене, кар-кар-кар,
Є до співу справжній дар».
Так співали й голосили,
Що аж горло заболіло.
Тож, спитали в горобців,
В кого з них найкращий спів.
Ті послухали уважно,
Зацвірінькали та й кажуть:
«Чули ваш репертуар –
Від кря-кря та до кар-кар.
Ви, звичайно, милі пані,
Та співачки з вас погані.
До душі нам більше те,
Як ви разом мовчите!»
З того часу в качки й ґави
Інші є пташині справи.
І вони лишили спів
Для дроздів та солов’їв.