Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Лисичка з крокодилячими сльозами

Дитяча казка: Лисичка з крокодилячими сльозами
 

Якось лисичка Гуля готувала собі обід, та їй довелося чистити багато цибулі. Від цибулі Гуля почала плакати. Її очі стали червоними, а щоки – мокрими. Лисичка вийшла на вулицю провітритися, і там її, всю заплакану, побачив зайчик.

- Лисичко, чому ти плачеш? Що трапилося? – запитав зайчик.

Гуля спочатку хотіла сказати, що це від цибулі, але раптом пошуткувала над зайчиком:

- Плачу я, бо сумно мені. Ніхто зі мною не спілкується, ніхто не розповідає казок. Зайчик був добрим і пожалів лисичку Гулю. Він запропонував їй прочитати казочку, не дивлячись на те, що трохи боявся: а раптом лисиця його з’їсть. На щастя, Гуля була не голодна, тому вона із задоволенням послухала казочку, яку прочитав їй чуйний зайчик та навіть подякувала йому.

«Як я вдало прикинулася біднесенькою!» - думала про себе Гуля. Дурний зайчик повірив мені, та ще й розважив казочкою.

Наступного дня Гуля трохи занудьгувала і вирішила повторити свій вчорашній жарт з цибулею. Порізавши цибулину, лисичка знову вийшла заплакана на двір. На цей раз їй зустрівся ведмедик.

- Лисичко, чому ти плачеш? Тебе образили? – запитав ведмедик. Він ще був маленьким за віком, але вже вмів захищати тих, хто слабше.

Гуля поміркувала та відповіла:

- Плачу я, ведмедику, бо тяжко мені самій збирати ягоди. Корзинка така важка, хоч жменями додому занось!

- Не плач, лисичко. Я тобі в цьому допоможу, - відповів ведмедик.

Гуля принесла йому корзинку, а він пішов до лісу та приніс їй повну корзинку ягід.

«Навіщо мені стільки ягід?» - думала про себе Гуля. «Треба було щось інше придумати. Але все одно приємно, що я так легко обдурила ведмедика».

Наступного дня Гуля повторила свій трюк з цибулею. На вулиці їй на цей раз зустрівся вовчик. Він побачив заплакану лисицю, але добре пронюхав запах цибулі. Вовчик одразу здогадався, чому Гуля заплакана, але спитав:

- Лисичко, чому ти плачеш?

Він вже чув від зайця та ведмедя, що лисиця ходить заплакана, але тепер він почав здогадуватися, в чому справжня причина.

- Ой, вовчику! – заголосила Гуля. – Щось мені останнім часом не щастить. Дах в моїй хаті став таким хистким, що хитається від вітру. А коли дощ, то взагалі біда. А я така слабенька стала, самій не впоратися. Дивись, ще вітром мене унесе.

Насправді, нічого такого не було. Просто Гуля захотіла, щоб вовчик допоміг їй замінити дах на новий.

Вовчик хитро всміхнувся і сказав:

- Що ж, лисичко. Я допоможу тобі з дахом. Але спочатку я дам тобі один лікувальний напій, який додасть тобі сил та вилікує твій поганий настрій.

Гулі навіть стало цікаво: що це за напій такий. Коли вовчик приніс напій та дав Гулі його випити, вона скривилася після першого ж ковтка:

- Ой, який же він кислий! Не буду його пити.

- Ні, Гулю, пий до дна, а потім я тобі ще один стакан принесу. Тільки так ти зможеш позбавитися від слабкості, поганого настрою та повернути удачу, - сказав вовчик.

Але напій був таким кислим, що Гуля більше не могла його пити і, нарешті, зізналася вовчику, чому плакала, та як обдурила зайця та ведмедика.

- Бачиш, Гулю, обман рано чи пізно розкривається. І зайчик, і ведмедик щиро тобі допомагали, а ти обдурила їх. Наступного разу, коли ти справді будеш плакати, вони вже не повірять тобі. Хоч ти, Гулю, і лисичка, але сльози в тебе крокодилячі.

- Як це? – запитала здивована Гуля.

- Це значить – несправжні, удавані.

Гуля пообіцяла більше ніколи не обманювати. І не лише тому, що потім їй ніхто не повірить, а тому, що їй стало соромно обманювати хороших звіряток. А ось вовк ъъ не обдурив, та допоміг полагодити дах.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Сніговий колобок

Одного зимового ранку діти у дворі ліпили сніговиків. Хлопчики та дівчатка спочатку робили сніжки, потім катали їх у снігу. Маленькі сніжки ставали великими колобками, й діти з’єднували їх. Так з’являлися сніговички.

Дитяча казка: Як сорока й ворона кашу варили

Якось вранці сорока та ворона варили своїм дітям кашу. А щоб було веселіше, вони весь час теревенили одна з одною. І, певно, ці теревені були такі цікаві, що сорока з вороною геть забули про кашу. А каші захотілося краще почути, про що ж балакають хазяйки, щ аж про неї забули.

Дитяча казка: Чарівний ліхтарик

У хлопчика Тимура був улюблений маленький песик на ім’я Бака. Якось ввечері Тимур пішов з Бакою гуляти до парку. У малого Баки не було нашийника, і Тимур всю дорогу не випускав песика з поля зору. Та раптом Бака побачив білку, що зіскочила з дерева, та з шаленою швидкістю зірвався з місця. Адже він хоч ще і цуценя, але мисливської породи.

Дитяча казка: Пригоди вареника

Одна бабуся вирішила провідати свого онука. Вона наліпила вареників з м’ясом на гостинець, склала їх у судок, а потім у сумку, та й пішла.