Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Сніговий колобок

Дитяча казка: Сніговий колобок
 

Одного зимового ранку діти у дворі ліпили сніговиків. Хлопчики та дівчатка спочатку робили сніжки, потім катали їх у снігу. Маленькі сніжки ставали великими колобками, й діти з’єднували їх. Так з’являлися сніговички.

Та одна маленька сніжка чомусь не захотіла ставати сніговиком, а вирішила погуляти. Вона покотилася по дитячому майданчику в бік дороги. Тут її зустріли сонячні промені:

- Йди-но сюди, сніжко, зараз я тебе погрію, і ти розтанеш! – засміялося сонечко і почало лоскотати боки сніжки теплими сонячними променями.

- Ні, я не хочу танути – я хочу гуляти, - закричала сніжка та швидко покотилася далі. – Я від дітей втекла, і від сонечка втекла.

Тільки-но сніжка опинилася за парканом, як до неї підбіг песик.

- Привіт, сніжко! Ти така гарна, як маленький м’ячик, - сказав песик. – Зараз я тебе лапкою штовхну і ти пострибаєш!

- Ні, не треба лапкою! Я ж розсиплюся! – закричала сніжка. – Не хочу стрибати, а хочу гуляти! - А я тебе наздожену, - засміявся песик.

- Ні, не наздоженеш! Я від дітей втекла, від сонечка втекла, і від тебе, песику, втечу.

Сніжка побігла далі, радіючи, що песик її не наздогнав. Та невдовзі у неї на шляху з’явилася ворона.

- Ой, сніжко! – здивувалася ворона.

Ворона роздивилася сніжку з усіх боків та сказала:

- Йди сюди, сніжко. Зараз я тебе дзьобиком поклюю, щоб дізнатися, що у тебе в середині.

- Ні, не треба мене клювати! – закричала сніжка. - У мене в середині сніг.

- А я зараз перевірю! – відповіла ворона.

- Ні, не перевіриш. Я від дітей втекла, від сонечка втекла, від песика втекла, і від тебе, вороно, утечу.

Сніжка покотилася далі, не помічаючи, що до її боків вже прилипло багато снігу. Тепер вона не була схожою на звичайну сніжку, а більше нагадувала снігового колобка.

Невдовзі розтовстіла сніжка побачила маленького хлопчика. Він підбіг до неї та сказав:

- Дивіться – сніговий колобок! Цікаво, чи він міцний? Зараз стрибну на нього та перевірю. Почувши ці слова, сніжка злякалася та подумала: «Я від дітей втекла, від сонечка втекла, від песика втекла, від ворони утекла, а від цього хлопчика вже, певно, не втечу».

На щастя, тут до хлопчика підійшла дівчинка та сказала:

- Не ламай цього колобка. Він такий гарненький, кругленький – краще я зроблю з нього голову для свого сніговика.

Невдовзі сніжка-колобок стояла на тулубі сніговика, ставши його головою. Дівчинка причепила на неї носик-морквинку, зробила очі та ротик з гілочок.

- Який гарний сніговик вийшов! – похвалили діти.

«Як же добре повернутися додому», - думала про себе сніжка-колобок.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Фонтан казок

Посеред міста стояв незвичайний чарівний фонтан. Замість води у цьому фонтані жили казки.

Щодня маленькі й дорослі збиралися навколо фонтану, щоб послухати нові та знайомі казочки, які з нього лунали. Сюди часто приїжджали гості з інших країн та міст, щоб на власні очі побачити таке диво. А ще гості розповідали біля фонтану свої казочки. Він запам’ятовував, а потім розповідав усім.

Дитяча казка: Намальована Маруся

Хлопчик Макар захотів зробити своїй бабусі подарунок, тому вирішив намалювати малюнок. Він взяв кольорові олівці, альбом та почав малювати.

Дитяча казка: Великасик і Триголовий Дракон

Далеко за високими горами жив-був Дракон. Якось старий будинок йому набрид, і він захотів жити в лісі. Прийшов Дракон в ліс, а там жили гноми. Дракон став виганяти гномів з лісу.

Дитяча казка: Строкатий будиночок в країні Семибарвії

У чарівній країні Семибарвії жили різнокольорові метелики. У кожного метелика був свій будиночок-квітка. Червоні метелики жили в червоних квітах, сині - в синіх, жовті - в жовтих. У метеликів інших забарвлень були будиночки-квітки такого ж кольору, як вони самі. Метелики були дуже дружними, літали один до одного в гості, але завжди поверталися кожен в свій будиночок.