Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Сніговий колобок

Дитяча казка: Сніговий колобок
 

Одного зимового ранку діти у дворі ліпили сніговиків. Хлопчики та дівчатка спочатку робили сніжки, потім катали їх у снігу. Маленькі сніжки ставали великими колобками, й діти з’єднували їх. Так з’являлися сніговички.

Та одна маленька сніжка чомусь не захотіла ставати сніговиком, а вирішила погуляти. Вона покотилася по дитячому майданчику в бік дороги. Тут її зустріли сонячні промені:

- Йди-но сюди, сніжко, зараз я тебе погрію, і ти розтанеш! – засміялося сонечко і почало лоскотати боки сніжки теплими сонячними променями.

- Ні, я не хочу танути – я хочу гуляти, - закричала сніжка та швидко покотилася далі. – Я від дітей втекла, і від сонечка втекла.

Тільки-но сніжка опинилася за парканом, як до неї підбіг песик.

- Привіт, сніжко! Ти така гарна, як маленький м’ячик, - сказав песик. – Зараз я тебе лапкою штовхну і ти пострибаєш!

- Ні, не треба лапкою! Я ж розсиплюся! – закричала сніжка. – Не хочу стрибати, а хочу гуляти! - А я тебе наздожену, - засміявся песик.

- Ні, не наздоженеш! Я від дітей втекла, від сонечка втекла, і від тебе, песику, втечу.

Сніжка побігла далі, радіючи, що песик її не наздогнав. Та невдовзі у неї на шляху з’явилася ворона.

- Ой, сніжко! – здивувалася ворона.

Ворона роздивилася сніжку з усіх боків та сказала:

- Йди сюди, сніжко. Зараз я тебе дзьобиком поклюю, щоб дізнатися, що у тебе в середині.

- Ні, не треба мене клювати! – закричала сніжка. - У мене в середині сніг.

- А я зараз перевірю! – відповіла ворона.

- Ні, не перевіриш. Я від дітей втекла, від сонечка втекла, від песика втекла, і від тебе, вороно, утечу.

Сніжка покотилася далі, не помічаючи, що до її боків вже прилипло багато снігу. Тепер вона не була схожою на звичайну сніжку, а більше нагадувала снігового колобка.

Невдовзі розтовстіла сніжка побачила маленького хлопчика. Він підбіг до неї та сказав:

- Дивіться – сніговий колобок! Цікаво, чи він міцний? Зараз стрибну на нього та перевірю. Почувши ці слова, сніжка злякалася та подумала: «Я від дітей втекла, від сонечка втекла, від песика втекла, від ворони утекла, а від цього хлопчика вже, певно, не втечу».

На щастя, тут до хлопчика підійшла дівчинка та сказала:

- Не ламай цього колобка. Він такий гарненький, кругленький – краще я зроблю з нього голову для свого сніговика.

Невдовзі сніжка-колобок стояла на тулубі сніговика, ставши його головою. Дівчинка причепила на неї носик-морквинку, зробила очі та ротик з гілочок.

- Який гарний сніговик вийшов! – похвалили діти.

«Як же добре повернутися додому», - думала про себе сніжка-колобок.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мишка та цукерка

Одного ранку мишаче місто облетіла чудова новина: привезли шоколадні цукерки! Їх роздаватимуть усім охочим мишенятам і у великому, і у маленькому магазині, і навіть в кіоску. А бажаючих, звичайно, багато. Хто ж відмовиться від шоколадних цукерок?

Дитяча казка: Подорож чобітків

У хлопчика Михайлика були гумові чобітки - сині, з корабликами. Він радісно стрибав у них по калюжах, а вони захищали його ноги від вогкості і бруду. Але ось біда: Мишко не любив мити свої чоботи, а залишав їх брудними в коридорі. За це чобітки на нього ображалися.

Дитяча казка: Жадібний фермер

Жив-був фермер. Був він, загалом, непоганою людиною та хорошим господарем, але занадто вже жадібною. Навіть ваги собі спеціальні купив для точного зважування, щоб зайвого грама огірків або ягід випадково нікому не покласти. Кожну копієчку рахував, хоча був далеко не бідною людиною.

Дитяча казка: Друзі з Четирилапівки

У казковому селі Чотирилапівка жили коти, собаки та миші. Жили вони не дуже дружно, а точніше сказати - зовсім не дружно. Миші боялися котів. Собаки і коти не любили один одного, так і хотіли покусатися і подряпатися. А ще собаки недолюблювали мишей і частіше оминали їх стороною. Ось таким було життя в Чотирилапівці, поки не сталася одна подія.