Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Добрий паровозик

Дитяча казка: Добрий паровозик
 

Заїхав якось у ліс маленький паровозик з трьома вагончиками. Їде лісом, милується красою, а лісові звірятка здивовано його розглядають.

- Ти що за звір такий? - запитали паровозика білки.

- Я не звір, я транспорт - паровозик. Заїхав подивитися на ваш ліс, а потім поїду далі, до моря.

Раптом паровозик побачив біля сосни маленького зайчика, який сидів й гірко плакав. Зайчик був так засмучений, що навіть не звернув увагу на незнайомця-паровозика.

- Привіт, зайчику. Хто тебе образив? - запитав паровозик.

- Ніхто не образив, я просто загубився, - відповів зайчик і заплакав ще голосніше.

Паровозику стало шкода маленького зайця, і він сказав:

- Сідай до мене у вагончик, зайчику. Ми поїдемо з тобою лісом і пошукаємо твій дім. Десь обов'язково його побачимо! - запропонував паровозик.

Він розповів зайчику, хто він і як опинився в лісі. Зайчик витер сльози і всівся в перший вагончик. І ось, паровозик повіз його лісом, а зайчик у віконце уважно спостерігав - чи не з'явився ще рядом його дім.

Їдуть паровозик із зайчиком, і тут назустріч їм вовк. Вовк побачив у віконці зайця і задумав його з'їсти.

- Паровозику, візьми мене до себе, відвези додому - я загубився, - заплакав вовк.

Звичайно, вовк обдурив паровозик. Він зовсім не загубився, а просто хотів бути ближче до зайця. Але паровозик відразу не зрозумів, що придумав вовк. Тому він покликав вовка у вагончик.

- Ой, я боюся вовка, - закричав зайчик, - раптом він мене з'їсть.

- Не бійся, зайчику, - сказав паровозик. - Бачиш, вовк теж загубився, і йому треба допомогти. А щоб ти не боявся, я посаджу вовка в інший вагончик.

Вовк сів, а сам думає - як же перейти в перший вагон і дістати зайця? То у вікно лапу просуне, то спробує на ходу перестрибнути з вагона в вагон.

Паровозик вже здогадався, що вовк обдурив його, і хоче з'їсти зайця. Тоді паровозик каже:

- Виходь, вовче, я бачу твій дім.

- Де? - здивувався вовк, який зовсім не шукав свій дім.

- А ось! - відповів паровозик. Він відкрив двері і хитнув вагончик, в якому сидів вовк так, що вовк випав з вагончика і опинився біля величезного мурашника.

- Ні-ні, це не мій дім! - закричав вовк. - Повернись, паровозику.

Але паровозик вже віз зайчика далі, дивлячись, як вовк тікає від мурах.

- Бачиш, ти сам згадав, де живеш і біжиш у правильний бік, - пожартував паровозик на прощання.

Незабаром зайчик побачив у вікно свій будинок, і паровозик висадив його.

- Дякую, добрий паровозику! - сказав зайчик. - Ти допоміг мені повернутися додому, і від вовка врятував. Щасливої дороги!

Паровозик попрощався з зайчиком і поїхав далі, а по дорозі зустрів того самого вовка.

- Ах ти, злий паровоз! Висадив мене мурашкам на поживу! - кричав вовк.

- А зайчик сказав, що я добрий! - відповів паровозик. - І я йому вірю.

А ви як думаєте, злий паровозик або добрий?

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Іграшкове свято

На балконі, у великій коробці, жили-були старі іграшки. Тут були й ляльки, і машинки, і конструктор, і фігурки звіряток, і багато м’яких іграшок. Колись цими іграшками залюбки гралися двійнята Ліза та Андрійко. Та дітки вже підросли, ходили до школи, тому іграшки сумували на балконі.

Дитяча казка: Рахувала мама кішка

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Дитяча казка: Снігові колобки

Жила-була у лісі родина Колобків – тато Колобок, мама Колобуня та синочок Колобочок. Якось взимку, коли випав сніг, пішли вони кататися на санчатах. Веселою та радісною була їхня прогулянка, аж поки не побачила Колобків Лисиця.

Дитяча казка: Снігова парасолька

Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.