Зайчик вирушив до їжачка та дуже здивував його запитанням:
- Їжачку, скажи, а чи можуть в білочки вирости голки? І що для цього потрібно?
Їжачок довго сміявся з зайчикових слів. Потім вислухав його міркування та сказав:
- Певно, білочка мріє зовсім не про ті голки, як в нас, їжачків. Може, їй потрібні ялинкові голки? Чому б тобі самому в неї не спитати?
- Якщо спитаю, то не вийде сюрпризу, - пояснив зайчик. - Може, справді ялинкові. Я чомусь про це не подумав, - відповів зайчик. – Піду до ялинки, назбираю голок білочці на подарунок.
Зайчик пішов до ялинки - збирати голки у кошик. «Як би ще знати, скільки їх треба білочці», - думав про себе зайчик.
Це зайчикове заняття побачила лисиця:
- А що це ти робиш, зайчику? - запитала вона.
Зайчик розповів лисичці, що збирає голки для подарунку білочці.
- А чому ти вирішив, що білочка мріє саме про ялинкові голки? – запитала лисиця. – Може, вона хоче стати лікаркою, і їй потрібні ті голки, що зі шприцами в аптеках продаються? А може, їй кактус потрібен – він також з голками?
- Може, твоя правда? – замислився зайчик. Що ж мені робити?
Лисичка порадила зайчику запитати про голки у тітоньки сови, з якою напередодні спілкувалася білочка. Зайчик дослухався до поради, вирушив до тітки сови та попросив їй допомогти підготувати подарунок для білочки.
- Зайчику, чому ж ти одразу не спитав мене? – здивувалася тітонька сова. – Я б тобі підказала, що білочка мріє про голки для шиття. Вона хоче шити святкові сукні для лісових звіряток. Тканина є, нитки є, а ось голок в неї немає! Ти, зайчику, попроси ворону – вона часто у місто літає і може купити голки у магазині. Я про це нещодавно дізналася, і не встигла сказати білочці.
Зайчик дуже зрадів. Він подякував сові за пораду та побіг до ворони – просити, щоб та купила голки для шиття. Треба було встигнути, бо завтра у білочки був день народження.
Коли наступного дня зайчик подарував білочці набір голок, вона була дуже щасливою. А незабаром і білочка, і лисичка, і, навіть сова та ворона красувалися у нових гарних сукнях.
