Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Як тварини міряли калюжу

Дитяча казка: Як тварини міряли калюжу
 

Цілу ніч йшов сильний дощ, а на ранок на землі з’явилося багато величезних калюж.

- Цікаво, яка з цих калюж найглибша? – запитав песик.

Він озирнувся навкруги, обрав калюжу, яка здалася йому великою, та вирішив поміряти, чи достатньо вона глибока.

- Та вона мені аж по коліна! – сказав песик, перебуваючи у суцільному захваті від своєї знахідки.

- Оце так! – здивувався кінь, що спостерігав за забавою песика. – Дай-но і я поміряю.

Кінь став ногами у калюжу, роздивився та розчаровано заявив:

- І зовсім ця калюжа не по коліна. Дивіться, я ледь копита замочив. Звичайнісінька калюжа.

- Глибока, глибока! – загавкав песика.

- Та ні, маленька! – наполягав кінь.

Поруч йшла кішка. Песик та кінь попросили кішку вирішити їхню суперечку, але кішка ні за що не погоджувалася міряти калюжу, якої б глибини вона не була. Кішка боялася води.

За песиком та конем спостерігав горобець. Він сидів на гілці дерева, під яким і розмістилася та сама калюжа. Зверху горобцю було зовсім не зрозуміло, чи багато там води. Втім, вона його дуже зацікавила, і він чекав, що скажуть тварини про цю калюжу.

- Щось я нічого зрозумів, - сказав горобець. – Доведеться самому калюжу поміряти.

Горобець полетів на землю та заліз у калюжу. Вода накрила його просто з головою.

- Рятуйте! – булькав горобець, виринаючи з калюжі. Його пір’ячко стало мокрим, тому він не міг ані злетіти, ані зрушити з місця.

На допомогу горобцю прийшов кінь. Він опустив свій хвіст у воду, а горобець зачепився за нього дзьобом.

Кінь витягнув мокрого та наляканого горобця на землю і каже:

- Це ж треба! Калюжа така маленька, а ти ледь не потонув. От якби ти в річку впав, тоді зрозуміло – небезпека!

Песик, який хоч і вважав цю калюжу глибокою, також не зрозумів, як таке могло статися. Та все пояснила кішка, яка хоч і боялася води, але була розумною:

- Що одному здається глибоким та великим, для іншого є маленьким та дрібненьким. Ось для мурахи, наприклад, ця калюжа здалася б цілим морем, а слон, певно, навіть би її не помітив. До чужого досвіду прислухайтеся, але й самі не забувайте думати, оцінювати та робити висновки!

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Ліпуни з Пластилінії

В казковій країні Пластилінії, серед паперових лісів жили-були ліпуни. На вигляд усі ліпуни відрізнялися один від одного: хтось був схожий на звичайну або фантастичну тварину, хтось – на чоловічка, а хтось– на монстрика. Втім, усі ліпуни товаришували один з одним та весело проводили час разом. Наприклад, ліпуни-чоловічки каталися на ліпунах-конях, а ліпуни-монстрики грали у схованки з ліпунами-їжачками. У ліпунів була одна особливість – всі вони були тендітними, тому ставилися один до одного з обережністю.

Дитяча казка: Супер-муха

Жив-був у лісі ведмедик-боягуз. Він боявся усього на світі ще сильніше, ніж самий боягузливий заєць.

- Ведмедику, ти ж такий великий! Не будь боягузом! – підбадьорювали його одні.

- Такий великий, а всього боїться! – насміхалися інші.

Дитяча казка: Метеликова галявина

Посеред густого лісу розмістилося дивовижне місце – квіткова галявина. Навкруги були міцні дуби, високі клени, і тут раптом поміж них з’являлася галявина з різнокольоровими запашними квітами.

Дитяча казка: Сімпл-невдаха

Жив-був на світі чоловічок Сімпл. Був він бідним та самотнім, ще й невдахою. Навіть його тендітна хатка одного разу розвалилася від сильного вітру. Не залишилося у Сімпла нічого, окрім собаки.