- А без мене він не зможе намалювати небо! А які ж зорі без неба? - заперечила синя фарба. - І море намалювати не зможе!
- А я потрібна, щоб намалювати пісок на березі. Адже у кожного моря є берег! - наполягала жовта краска.
Щоб вирішити суперечку, жовта та синя фарби покликали пензлик.
- Пензлику, друже, - сказали йому фарби, - на твою думку, хто з нас красивіша, хто найпотрібніша фарба?
Пензлик почав робити кольорові штрихи в альбомі: спочатку жовтий, а потім синій. А потім знову жовтий, і далі синій. Ніяк не міг визначитися. Його рухи ставали все швидше та швидше. Просто якісь кольорові танці вийшли. І раптом пензлик здивовано вигукнув:
- Дивіться, звідки на папері взявся зелений колір? Адже зеленого кольору в Антошчиній палітрі вже не залишилося! Та й він був іншого відтінку!
Синя та жовта фарба подивилися одна на одну та все зрозуміли:
- Пензлику, ти змішав нас. Виявилося, що коли змішати синю та жовту фарби, то з'являється зелений колір.
- Як чудово! - сказав пензлик, - значить тепер можна намалювати і сонце, і море, і зелену траву. Завтра підкажу Антошці, щоб він спробував змішати між собою і інші фарби. Цікаво подивитися, що з цього вийде.
- Так, дуже цікаво! - погодилися жовта та синя фарби. Вони вже забули про свою суперечку та з нетерпінням чекали наступного дня, коли Антошка знову прийде до них малювати.
Спробуйте і ви змішати між собою різні кольори фарб, а потім поділіться, що з цього вийде. Домовились?
