Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Іграшкове свято

Дитяча казка: Іграшкове свято
 

На балконі, у великій коробці, жили-були старі іграшки. Тут були й ляльки, і машинки, і конструктор, і фігурки звіряток, і багато м’яких іграшок. Колись цими іграшками залюбки гралися двійнята Ліза та Андрійко. Та дітки вже підросли, ходили до школи, тому іграшки сумували на балконі.

Нудно було іграшкам від такого життя. Час від часу вони спілкувалися між собою, згадуючи, в які ігри грали з малятами Лізою та Андрійком, і як весело їм було разом. От якось іграшки вирішили, що вночі, коли усі сплять, вони влаштують собі свято.

І ось вночі іграшки тихенько вилізли з коробки.

- Ми зараз облаштуємо іграшковий стіл, а на нього поставимо іграшковий посуд, та будемо чаювати, - сказали ляльки та пухнасті звірята

- А я побудую з конструктора гойдалку та гірку, - сказав старий робот-трансформер.

- А ми покатаємо вас, як на справжньому треку! – додали машинки.

Так в іграшок почалася цікава гра. Вони бавилися, немов раніше, поруч лише не вистачало дітей. Це дуже їх засмучувало.

- На жаль, у мене тепер немає батарейок, - сказав великий динозавр, - от би я загарчав, як раніше.

- От і добре, що немає, - відповіла йому іграшкова мавпа. – А то б ти усіх розбудив та налякав.

Раптом на балконі почувся якийсь шерех. «Невже люди прокинулися?», - налякано перешіптувалися іграшки. Однак пухнастий заєць першим побачив, що на балкон увійшла кішка.

Іграшкам довелося припинити свою веселу гру, та знову стати нерухомими. Однак кішка зацікавилася іграшками і сама почала ними бавитися. Так і заснула на балконі.

Вранці Ліза та Андрій помітили на балконі свої старі розкидані іграшки.

- Ой, дивись, Андрійку, це ж та сама лялька, яку мені подарували, коли мені виповнилося 5 років! – згадала дівчинка.

= А мені того дня подарували ось цього робота-трансформера! – сказав братик.

- Гарні були у нас іграшки, - відповіла Ліза. – Але ж тепер ми для них завеликі.

- Слухай, а чого вони тут сумують? Давай їх комусь подаруємо? – запропонував братик.

- Гарна ідея! – зраділа Ліза. – Наприклад, нашій маленькій сусідці Олесі, яка вже пішла до садочка.

Двійнята розповіли про свою ідею мамі, і мама їх підтримала. Так у іграшок з балкона з’явилася нова хазяйка, яка залюбки грала ними щодня, та ще й з друзями ділилася.

«Оце свято!», - шепотілися між собою щовечора іграшки, дякуючи Лізі та Андрію за свою подорож до Олесі.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Рахувала мама кішка

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Дитяча казка: Снігові колобки

Жила-була у лісі родина Колобків – тато Колобок, мама Колобуня та синочок Колобочок. Якось взимку, коли випав сніг, пішли вони кататися на санчатах. Веселою та радісною була їхня прогулянка, аж поки не побачила Колобків Лисиця.

Дитяча казка: Снігова парасолька

Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.

Дитяча казка: Дід Мороз на безлюдному острові

Дід Мороз збирався на новорічне свято в дитячий садок. Він зібрав мішок з подарунками, сів в свої казкові літаючі санчата і вирушив в дорогу. Звичайно, люди не могли бачити цього польоту, адже Дід Мороз промовив спеціальні чарівні слова, які робили його невидимим.