Рухатись та сісти,
Не співає більш пісень,
Тільки просить їсти.
Каже: «Швидше принесіть
Десять штук бананів,
Мене, бідну, пригостіть
У такому стані.
Дайте кави з молоком –
Мерзну, як бурулька.
І пампушок з часником,
І рожеву кульку!»
Каже мавпа поміж сліз
Лікарю папузі:
«Щось у мене хвіст обліз,
Та стріляє в пузі.
Стала я, як на біду,
Вся бліда та квола,
А тому і не піду
Я тепер до школи».
Лікар вислухав її,
Роздививсь уважно.
Окуляри взяв свої
Та серйозно каже:
«Хвора з носа до хвоста!
Мавпо, ось так прикрість.
Ця хвороба непроста, -
Це хронічна хитрість.
Ні, до школи не беруть
У такому стані.
Непростим буде, мабуть,
Твоє лікування.
Призначаю тобі я
Біг навколо хати,
І аналізи щодня
Буду в тебе брати.
Цілий тиждень ти не їж
Жодного банану,
Щоб одужати скоріш
Від важкого стану».
Мавпа стала геть бліда,
Й каже: «Чесне слово!
Більше вам не набрида,
Я уже здорова!»
