- Чого тремтиш, сірий? Хто образив? – запитав Ворон.
Трифон розповів Ворону про свою біду.
- Не переживай, - відповів Ворон, - зараз ми їх переможемо.
Не встиг Трифон здивуватися, як старий Ворон, невідомо звідки, приніс в дзьобі два хвоста - один лисячий, а інший вовчий.
- Нещодавно мені довелося бачити велику бійку між лисом і вовком. Так вони погризлися, що відкусили один одному хвости! Скулячи і плачучи, лис й вовк розбіглися, хто куди - бійка так і залишилася без переможця. А я взяв ці хвости і приховав, про всяк випадок. Ось і стали в пригоді.
- Але як нам ці хвости допоможуть перемогти вовків? – запитав Трифон.
Ворон щось прошепотів Трифону на вушко. Заєць повеселішав і сказав:
- В путь!
Незабаром заєць Трифон і старий Ворон наблизилися до галявини, де обідала зграя вовків.
- Дивіться, десерт сам до нас прийшов! Іди-но сюди, зайчику, зараз ми тебе з'їмо! - засміялися задоволені вовки. - Тільки краще відразу вирішіть, хто з вас готовий першим залишитися без хвоста, - бадьоро відповів заєць Трифон.
- Це ще чому? – здивувалися вовки.
- Та ось, особливість у мене така. Коли хижак на мене нападає, я спершу відгризаю йому хвіст. Ну а після такого не всім захочеться думати про обід. Ось, наприклад, нещодавно довелося відкусити хвости лису і вовку, - заєць продемонстрував вовкам два хвоста.
- Неприємне, скажу вам, видовище, - додав Ворон. – Та у Трифона в нірці ще багато таких хвостів.
Вовки зіщулилися від страху.
- Та ну тебе, неправильний заєць якийсь! Йди звідси! – сказали вовки Трифону.
А зайцю тільки цього і треба. Він дійшов додому і подякував старому Ворону за порятунок. Каже, мовляв, звертайся, якщо тобі теж знадобиться допомога.
З того часу вовки та лисиці обходять неправильного зайця Трифона стороною.
