Бал у Королівстві Зими вийшов дуже красивим. Гості у святкових нарядах танцювали, співали, влаштовували конкурси, казали один одному компліменти. Усім було весело та радісно.
Лише Блискавка, що прибула з Королівства Літа, почувала себе роздратованою. Вона підготувала сріблясту блискучу сукню та була впевнена, що її визнають найкрасивішою учасницею балу. Однак гості балу лише те й робили, що захоплювались нарядом Королеви Зими.
«Що ж, тепер моя черга стати найкрасивішою!», - вирішила Блискавка та задумала вкрасти сукню Королеви Зими, щоб носити її у своєму Королівстві.
Після завершення балу гості подякували Королеві Зимі та поспішали додому. Лише Блискавка затрималася. Вона приховалася за фіранкою в королівському замку. Коли настала ніч, Блискавка пробралася до гардеробної кімнати Королеви Зими та поцупила її святкову сукню.
Злодійка поспішала додому, радіючи, що тепер усе Королівство Літа буде вражене її нарядом.
«Якщо спитають, звідки мене сукня Королеви Зими, то я набрешу, що сама пошила собі точнісінько таку сукню!», - замислила Блискавка.
Втім, задуму Блискавки втілитися не судилося. Щойно вона наблизилася до кордону Королівства Зими, як від теплого повітря сукня почала стрімко танути. Нерозумна злодійка Блискавка не знала, що сніжинки, з яких була пошита сукня, від тепла перетворюються на воду.
Королеву Зиму розбудив дощ, який зненацька почався на межі її Королівства. Це був дощ з мільйонів сніжинок, які розтанули в руках у Блискавки.
- Ой ти, злодійко! – обурено сказала Королева Зима. – Як же тобі не соромно?
Та замість того, щоб попросити пробачення, Блискавка від злості вдарила у землю яскравим спалахом світла та влаштувала страшний грім!
Про вчинок Блискавки дізналися у всіх Королівствах і відтоді з нею ніхто не хотів дружити. Ніхто більше не запрошував її на бал, і навіть найкрасивіша сукня, що згодом з’явилася у Блискавки, не змогла виправити її зіпсовану репутацію. Адже наші вчинки та поведінка найважливіші за будь-які наряди.
