Жили-були дідусь та бабуся. Була в них онучка Танюшка. Сиділи вони якось раз біля свого будинку, а повз пастух стадо корів жене. Корови всякі: і руді, і строкаті, і чорні, і білі. А з одною коровою поруч біг бичок - чорненький, маленький. Де підстрибне, де підскоче. Дуже хороший бичок.

Жив на узліссі дрімучого лісу бідний дроворуб з дружиною і двома дітьми: хлопчика звали Гензель, а дівчинку Гретель. Жив дроворуб впроголодь, і настала одного разу в тій землі така дорожнеча, що йому не було на що купити навіть шматок хліба.

Розпустило коси сонце

Розпустило коси сонце,
Загляда до всіх в віконце:
Хто ще щічки не помив?
Хто зарядку не робив?
Хто не слухається маму?
Хто не склав свою піжаму?
Хто в цю пору іще спить?!
Будем сплюшку цю будить!

Мур-мурчик

Кошеняткові сметанки налили у миску,
А бабуся ще поклала Мурчику сосиску...
Як поїв - стрибнув на руки мур-мур-муркотіти…
Про вусаті свої справи з нами гомоніти.

Жила-була бариня, дуже-дуже дурна. Що не заб´є собі в голову - помри, а виконай. Ось задумала бариня вивести сорок курчат, і щоб всі були чорненькі. Покоївка каже: - Та хіба це, пані, можливо?

Давним-давно над одвічним Дніпром жив-проживав Аніка богатир. Багато він воєн воював, не одну пригоду мав, але змія-дракона не бачив, не видав. Аж тут рознеслась чутка, що в горах у Карпатах змій-літавець появився. На людські оселі нападає, діток забирає, вогнем усе палить. І ніхто його подолати не може. Не один смілець на нього йшов, сонця Божого, вже більше не побачив.

Не туча тучиться, не темінь темниться, із лісу-пралісу стадо звірів вибігає. У тому стаді лев-звір. Шерсть у нього золочена, до Дніпра біжить, людським голосом кричить:

Казка Інни Волосевич «Про Хлопчика, який не вмів робити нічого корисного» посіла І місце в Літературному конкурсі «РУКОМЕСЛО-2006» в номінації «Твори для дітей». Приємного читання!

У одному прекрасному краї, який лежить трішечки ближче до Сонця і трішечки далі від Місяця, у краї, багатому золотими нивами, прозорими ріками, синіми озерами та темними лісами... Одним словом, у тому краї, де ми з тобою живемо, стояла, а може, й понині стоїть, одна хатина.

Вірші-забавлянки для дітей — від Юлії Турчиної.