Маленький їжачок хотів швидше підрости і стати дорослим. Адже він був такого маленького розміру, що інші тваринки у лісі часом його не помічали. До того ж, мама не дозволяла йому самому гуляти лісом. Вона казала: «Поки ти ще маленький, тому можеш заблукати. І хтось може тебе випадково образити».

Щодня дівчинка Маринка та її друзі приносили на двір посуд з їжею та водою. Тут, на розі будинку, розмістилася їдальня для звіряток та птахів. З мисок харчувалися не лише коти і собаки, а й їжачки, горобці, голуби, ворони. Смачненького вистачало на всіх.

Уночі падав сніг. Ведмедик Бусь спав і солодко сопів носиком. Узимку він завжди міцно спить. Раптом крізь сон ведмедик почув, наче хтось стукає. Вставати не хотілось, та у двері й далі стукали, Ведмедик прокинувся і повільно, чухаючи спинку, почапав до дверей.

Зараз хочу привітати
Вас усіх з веселим святом,
Я вам хочу побажати,
Щоб добро прийшло до хати,
Щоби жити і радіти,
Щоб росли здорові діти,
Щоби сонечко веселе
Вашу тішило оселю!

Колискові пісні мають дуже давнє походження. Особисто для мене, вони є чимось магічним, загадковим, навіть інтимним. Мати співає маляті, передаючи свою любов, переживання, закликає добру долю, бажаючи захоронити дитя від усякого лиха… Скільки всього таїться у тому чудовому ритуалі - співанні колисанок для найдорожчих у світі, скільки всього зашифровано у ньому! Через колискову мати передає дитині моральні ідеали та цінності, і так з покоління – в покоління. Окрім всього переліченого, співання колискових пісень дуже позитивно впливає на розвиток естетичних смаків дитини, прищеплює любов до співу, розвиває мислення. Це - знайомство з рідною мовою, її магічним звучанням … Всього не перелічити.

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.

От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:

ВІРШ ПРО ТАТА

Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити.

Для потішечки (Катерина Перелісна)

Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться,
То загляне у садок,
То на вулицю:

Пісня „Зимонька-зима” (Наталя Кулик)

Зимонька-зима
Геть замела
Навколо всі стежки.

Хто не чував про діда Мороза, що має вуса з інею, а бороду - з льодових бурульок? Улітку на Північному бігуні спить він у крижанім замку цариці Зими, а як осінь настане, ходить по полях, городах і заморожує квіти.