Хлопчику Сені мама купила морозиво. Велике, біле, на паличці. «Смачне!», - мрійливо сказав Сеня, дістаючи з холодильника ласощі.

Коли дитина приходить у цей світ, не можна стверджувати, що вона – «білий аркуш паперу», адже в неї вже є і певні риси характеру, і потенціал, і свої задачі в цьому житті. З моменту народження вона починає невпинно розвиватися, опановувати нові навички і вміння, а згодом – знання. Розвиток відбувається на стільки швидко, що, часто, ми навіть не встигаємо помітити, як у маленької особистості з’являються нові навички, і якось проконтролювати цей процес.

Зайчик увесь день грався, бігав та стрибав. Навіть ввечері він нехтував проханнями мами заспокоїтися.

Постава – набагато серйозніша проблема, ніж багато хто думає. А з огляду на зростаюче навантаження на школярів, ця проблема стає ще більш важливою – великі і важкі шкільні рюкзаки сприяють розвитку у дітей серйозних деформацій хребта. Одягаючи важкий ранець, дитина починає нахилятися вперед, щоб компенсувати вагу ранцю, через що виникає перенапруження в м'язах, викривлення постави і болі в попереку.

У газетному кіоску жив-був звичайний тоненький зошит у клітинку. Щодня він розглядав яскраві обкладинки газет та журналів, що продавалися у кіоску. Вивчав літери та цифри, що бачив на їх сторінках, а потім дивився на свої порожні клітинки та сумно зітхав.

Одного разу білочка сиділа в парку на дереві та гризла горішок, а шкарлупки впали на землю. Одна шкаралупа влучила просто у велику калюжу під деревом. Мураха побачила цю шкаралупу і зрадів:

На одній квітковій галявині росли найкрасивіші квіти у світі. Люди звідусіль з’їжджалися подивитися на цю красу. На диво, галявина залишалася квітучою цілий рік, навіть у холодну зиму. А розгадка цієї загадки була в тому, що галявина була не звичайною, а чарівною. Адже серед квітів жив чарівний метелик, який щоранку кружляв над галявиною, промовляючи чарівні слова.

Одного разу на маленьку країну напав великий злий дракон. Та не звичайний, а з п'ятьма головами. Відважне військо країни щосили боролося з п'ятиголовим драконом, але не могло його перемогти. Воїнам навіть вдавалося відрубати дракону то одну, то іншу голову. Але на її місці виростала нова голова.

Одного ранку під подушкою народився Сон. Він міг би ще поспати, але оскільки вранці усі прокидаються та йдуть у справах, то і Сон вирішив піти у справах.

Одного разу зебра паслася на галявині і раптом помітила, як до неї наближається лев. «Зараз він мене з'їсть», - подумала зебра, - «Втекти від нього вже не встигну». Алеодразу вирішила: «Спробую його перехитрити».