На дитячому майданчику дворічні хлопчики не можуть поділити іграшку. Один з них активно відстоює право повністю володіти нею. Другий, в свою чергу, виявляється сильнішим і відбирає її у однолітка. Ображений хлопчик закочує гучну істерику, в конфлікт підключається його мама, намагаючись заспокоїти сина словами: «Ваню, заспокойся, ти ж дорослий хлопчик! Не поводься як дівчинка, хіба хлопчикам красиво плакати?».

Для того, щоб дитина могла швидко і безболісно адаптуватися до умов суспільного виховання і няні, необхідно готувати її до вступу в дитячий сад.

Діти, до частого незадоволення люблячих батьків, бабусь, дідусів і вихователів, просто обожнюють калюжі, струмки, пісок, бруд, красиві камінчики і глиняні «болота». Вони притягують їх, як магніт. Пускання трісок по струмках, вимірювання глибини калюж новими гумовими чобітками, топтання в глинистій рідині, нерідко закінчується втратою чобота - улюблені весняні забави дітей, і вічний головний біль їхніх батьків.

"Встати не з тієї ноги" не дарма стало ідіоматичним виразом. Як день почнеться, так він і продовжиться - це твердження вірне з самого раннього віку. Давайте постараємося не перетворювати і свій ранок, і ранок дитини в джерело постійного стресу на весь день, давайте будемо створювати собі радісний настрій з того самого моменту, як сім´я починає прокидатися. Як це зробити?

Дітям властиві всі типи особистостей, і темперамент кожної дитини суворо індивідуальний. Деяким батькам дістаються спокійні, мирні і поступливі діти, в той час як іншим дістаються діти, які по всьому будинку сіють хаос і безлад. Справлятися із норовливими дітьми не завжди просто. Знайти спосіб боротися з упертими дітьми досить складно, але ось декілька порад, які допоможуть їх трохи заспокоїти.

Чому діти сваряться?

У середині дошкільного віку відбувається рішучий перелом у ставленні до однолітка. Картина взаємодії дітей суттєво змінюється. Після чотирьох років спілкування (особливо у дітей, які відвідують дитячий сад) з однолітком стає привабливішим за спілкування з дорослим, і займає все більше місце в житті дитини.

У дошкільному віці в життя дитини міцно і вже назавжди входять інші діти - однолітки. Між дошкільнятами розгортається складна і часом драматична картина відносин. Вони дружать, сваряться, миряться, ображаються, ревнують, допомагають один одному, а іноді роблять дрібні "капості". Всі ці відносини гостро переживаються і несуть масу різноманітних емоцій.

Дивно, що дуже часто батьки виховують дітей так, ніби перед ними такі ж дорослі незалежні самостійні люди. Але ж всі чудово розуміють, що дитина сама по собі беззахисна. Вона ще не знайома з можливістю уходити у себе при необхідності, користуватися всілякими життєвими вивертами. І вся ця недосвідченість рівносильна білому чистому аркушу паперу. На якому батьки, при бажанні, можуть намалювати прекрасний, добрий і здоровий світ. Тобто виховати дитину, яка зможе в подальшому відкрито дивитися на світ і любити його.

Трирічна дитина взяла раптом манеру робити все навпаки. Питають її: "Якого кольору твоя сорочка?" Відповідає: "Червоного!" Хоча сорочка зелена, і вона чудово це знає. Включається в гру "Їстівне-неїстівне" - теж сюрприз. Все, що прийнято їсти в людському суспільстві "відкидає". Зате демонстративно хапає м´яч, коли їй пропонують "поласувати" стільцем або рваними черевиками. І руки не миє після вулиці, хоча знає: з брудними руками її за стіл не посадять. Звідки така шкодливість?

Батьки знають, як буває іноді непросто укласти малюка спати. Але нічого тут винаходити не треба, спокон віків відомо універсальне «снодійне» для дітей і дорослих - колискові пісні. Наші предки не дарма вважали, що виховання дитини бере свій початок від колискових, і надавали цим пісням містичне значення, в них збереглися таємничі язичницькі образи Дрьоми, Буки, Сну...