Чи є тут якісь таємниці, чи особливі супер-прийоми? – Та ні, все дуже просто: будьте ввічливими самі, нехай дотримання правил етикету буде нормою у вашій сім’ї, і дитина також засвоюватиме їх, це відбуватиметься природньо, адже так (природньо, ненав’язливо) вона це сприйматиме. Говоріть «дякую» та «будь ласка» не лише в гостях, в той час, як вдома цих слів ніхто не вживає (тим паче, у зверненні до дитини). Те саме стосується й інших ситуацій, коли вдома «можна», а в присутності чужих людей – ні. Діти надзвичайно тонко все сприймають, вони неначе губка, яка всмоктує все, що бачить чи чує. Тому фраза «Вона (він) ще нічого не розуміє» є самообманом. Сенсу слів дитина може і не зрозуміти, але тон, манеру, модель поведінки добре сприймає, запам’ятовує, а потім скопіює.
У навчанні гарних манер дуже важливим є дотримання послідовності, як уже було сказано вище, не за принципом: одного дня ми дотримуємось усіх правил етикету (коли приїжджає бабуся, або приходить мамина подруга), а наступного – ігноруємо їх повністю. Постійність та послідовність у прищеплюванні гарних манер, власний приклад і підкріплення його зрозумілим поясненням (чому потрібно робити (поводитись) саме так, а не інакше) – це основний «секрет», який принесе добрий результат.
Не останнє місце тут займає і оточення дитини, а також телевізор, який так глибоко увійшов в наш побут, став, практично, членом сім’ї. Важливо відповідним чином добирати (фільтрувати) мультфільми, художні фільми, передачі, які переглядає дитини (наївно думати, що якщо маля просто знаходиться в кімнаті, де увімкнений телевізор – воно його не дивиться і не сприймає інформацію, яка «ллється» з голубого екрану). Якщо Ви проаналізуєте деякі моменти із тих самих мультфільмів, то зрозумієте, що інколи головний герой аж ніяк не пропагує гарні манери і чемність, а швидше - навпаки. Звісно, часом важко контролювати на 100% те, що потрапляє на очі малечі (особливо, якщо дитина вже вміє самостійно включити телевізор, комп’ютер), але Ви завжди можете проаналізувати разом з дитиною: хто з героїв поводився добре, а хто – ні, чим може загрожувати така поведінка і т. ін.
Існує багато казок, оповідань та віршів, які, власне, вчать малят правилам хорошого тону, постарайтеся, аби малюк частіше чув саме такі історії, аналізуйте їх разом, робіть разом висновки щодо прочитаного.
Гра – ще один спосіб засвоїти і «відточити» гарні манери: підіть з малечею в гості до ляльок, нехай дитина продемонструє на «званій вечері» усі засвоєні правила етикету, а Ви обов’язково (!) похвалите її за це. Влаштуйте таку гру: ведмедик (зайчик, собачка, лялька) іде в театр (на виставку, до лікаря, заходить в громадський транспорт), і поводиться не зовсім правильно, - нехай дитина спробує виправити помилки іграшкового героя.
І на останок: пам’ятайте, що діти інколи забувають те, про що їм говорять. Не потрібно через це падати у відчай чи строго наказувати малюка. Повторіть іще раз, зробіть зауваження у м’якій формі, нагадайте, але в жодному разі не принижуйте дитину, не докоряйте (особливо у присутності друзів), адже це може викликати «зворотну реакцію», малюк зненавидить хороші манери і надалі продовжуватиме противитись їх дотриманню.
Автор: Марта Павлюк
