Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Як батьки несвідомо провокують погану поведінку своїх дітей

Як батьки несвідомо провокують погану поведінку своїх дітей
 

Усі діти хочуть привернути до себе увагу, інколи й за допомогою поганої поведінки. Часом батькам важко це зрозуміти, адже усі знають, що діти дуже люблять похвалу, то чому ж інколи вони провокують батьків на зайве зауваження чи докір?



Діти воліють аби на них насварилися, ніж цілком проігнорували.

Але, нажаль, батьки часто ігнорують дітей, і все через шалений темп нашого життя, перенасиченість різними справами і обов’язками. Можливо через це ми не помічаємо хороших вчинків наших чад і забуваємо їх хвалити за ці вчинки (що дуже важливо). Дитина поводиться добре, не завдає клопотів, - от і чудово, приймаємо це як належне. Натомість, коли дитина зробить щось погане – моментально звертаємо на це увагу. З однієї сторони – це природно. Але дітям вкрай потрібна увага батьків, тому вони можуть зробити неправильні висновки: «Мама й тато звертають на мене увагу лише тоді, коли я нечемний (а). Отже треба робити побільше неправильного, тоді весь час буду в центрі уваги».

Мусимо вчитися помічати, коли наші діти поводяться добре, і винагороджувати їх за це увагою та похвалою. Практикуючі сімейні психологи наводять безлічі прикладів, коли проблеми з поведінкою дітей у різних сім’ях стрімко вирішувались після того, як батьки змінювали «концепцію похвали» (назвемо це так).

Ще одна важлива деталь: похвала має стосуватися конкретної поведінки. Набагато легше сказати: «Дякую, що відчинив мені двері, коли ми виходили з супермаркету», ніж «Сьогодні ти поводився дуже галантно».

Часом буває, що є проблема у конкретній ситуації, наприклад дитина стабільно розкидає свої речі, приходячи зі школи, забуваючи класти портфель і верхній одяг на місце. В таких випадках буває не так легко підмітити момент, коли вона все ж зробить все «як треба», аби похвалити її за це. Проте, якщо Ви будете уважними, то обов’язково вдасться все ж впіймати цей момент, похваливши дитину: «Дякую, що ти сьогодні не розкинув свої речі, а поклав їх на місце. Горджуся тобою!». Коли дитина розуміє, що привертає увагу батьків (якої так прагне, і якої часом так бракує) вже не поганою поведінкою, а хорошою, - одразу відпадає потреба погано поводитись задля додаткових «знаків уваги» в вигляді зауважень чи докорів.

Батьки мусять весь час зміцнювати відсутність негативної поведінки, хвалячи дитину навіть за те, що ця поведінка не проявляється. Може хтось скаже: «Це вже занадто». Але даний метод є дуже ефективним, він справді допомагає батькам коригувати поведінку дітей без істерик і зайвих клопотів. Це набагато дієвіше, ніж звертати увагу на дитину лише тоді, коли вона поводиться погано. Такий підхід має ще й додаткові переваги, а саме – дитина стає впевненішою в собі, росте її самооцінка та мотивація добре поводитися.

Основний висновок, який хочеться підвести: діти потребують нашої уваги, вона є для них винагородою. А вже ми, батьки, самі маємо вирішити: зосереджувати увагу на добрій поведінці дитини, чи на поганих вчинках.

Автор: Марта Павлюк
 

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Наймаємо родича замість няні: які питання мають вас цікавити?

Якщо у вас є можливість не наймати няню, а передати турботу про дитину, поки вас немає поруч, комусь із родичів (мамі, тітці, бабусі), вам дуже пощастило. Найбільша перевага тут – ваш спокій, що ваш малюк в руках близької людини, якій ви можете довіряти. Крім того, це набагато дешевше або, можливо, і зовсім безкоштовно. Але, на жаль, навіть в цьому прекрасному варіанті є свої недоліки.

Якщо у вашої дитини з’явились уявні друзі

Ви помітили, що ваша дитина почала спілкуватися з уявними товаришами, граючись, вона називає їх імена, спілкується з ними, а, може, навіть, доглядає за такими «друзями»: годує, водить на горщик, вкладає спати? Звісно, це може здивувати чи навіть насторожити батьків. Чи варто хвилюватися?

Виховання «страшилками»: чи існує альтернатива?

Класична ситуація: дитина відмовляється їсти (одягатися, спати, читати, прибирати, чистити зубки…), а батьки, в якості виховного методу, одразу підключають старі-добрі «страшилки» - прийде Баба Яга, лікар зробить укол, забере міліціонер, з’явиться павучок чи рогата коза… Ці нехитрі сюжети передаються з уст в уста: Бабою Ягою лякали нас, тепер і ми своїх дітей лякаємо. А робимо це тому, що такий метод майже завжди спрацьовує, хоча інколи задумуємось: чи правильно залякувати малечу?

Дитячі вікові кризи: як пережити їх батькам?

Розвиток дитини відбувається нерівномірно: зазвичай, зміни у дитячій психіці відбуваються плавно та поступово - так звані стабільні періоди, проте є й інші – кризові періоди, під час яких ці зміни відбуваються бурхливо та динамічно. Більшість вікових криз людина переживає саме у дитинстві. Батьки часто виявляються не готовими до таких перемін і реагують на них неправильно, псуючи нерви собі та створюючи психологічні проблеми для свого чада. Отже, які вікові кризи проходить дитина, що відбувається в ці періоди та як реагувати батькам, коли вони помітили, що їхнє дитя переживає внутрішню «революцію»?