Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Як вітер і дощ врятували ліс

Дитяча казка: Як вітер і дощ врятували ліс
 

Жив-був Вітер. Він був таким сильним, що зривав і ніс капелюхи у перехожих, гнув або навіть ламав дерева, лякав людей, птахів і тварин. Тому його боялися і в місті, і в лісі. Коли Вітер з'являвся, всі намагалися сховатися по своїх домівках, норках і гніздах, і чекали, поки він заспокоїться.



Одного разу Вітер подумав, що якщо ліс спорожніє, то він зможе гуляти там скільки завгодно. Ніхто не буде лаяти і проганяти його. І став Вітер чекати слушної нагоди, щоб влаштувати в лісі пожежу.

Якось у вихідний день міські хлопчаки прийшли в ліс, щоб спекти картоплю на багатті. Спочатку погода стояла гарна, але потім на небі почали збиратися хмари. Вітру ніколи було їх розганяти. Він затаївся між деревами і спостерігав за хлопцями. Хмари ставали все густішими і чорнішими. Злякавшись, що скоро почнеться злива, хлопці наспіх перекусили картоплею і поспішили додому. Вони не стали чекати, поки повністю згасне вогонь.

Вітер, помітивши тліюче багаття, не повірив своїй удачі. «Ось зараз як дуну на залишки багаття, і ліс спалахне яскравим вогнем!», - розмріявся Вітер. Він уже було доторкнувся до вогника, але тут з'явився Дощ. Мокрим плащем Дощ накрив собою спочатку галявину з тліючим вогнищем, а потім і весь ліс. Від багаття не залишилося ні іскри. Дощ встиг запобігти страшній пожежі.

- Я зрозумів, що ти задумав перетворити наш ліс у пустир, щоб тут не залишилося ані дерев, ані квітів, ані птахів, ані звіряток, - сказав Вітру Дощ. - Ти хочеш, щоб сюди не приходили дорослі і діти. Але якщо не буде лісу, то і місто стане іншим. І ми з тобою станемо іншими. Нам залишиться безцільно гуляти по спорожнілому лісі і переляканому місту, поливати дощем і метати блискавки в почорнілу землю.

- Але ж мене все одно ніхто не любить і не чекає. Жив би я тут і нікому не заважав, - відповів Вітер.

- Ти себе недооцінюєш, адже ти на багато що здатний. Ти вмієш розганяти дощові хмари, приносити бажану прохолоду в спекотний день. А ще ти допомагаєш запилювати багато рослин і дерев. Правда, люди і тварини часто побоюються твоєї сили, але ти ж не збираєшся образити їх, - додав Дощ.

- Як добре, що ти мене зупинив! - вигукнув вітер. - А то б через мене люди і звірі позбулися лісу, я міг би погубити стільки дерев!

- Але, на жаль, наших зусиль для збереження лісу не вистачить, - зітхнув Дощ. - Дуже часто причиною пожеж стають самі люди. От сьогодні дурні хлопчаки втекли з узлісся, не погасивши багаття. Якби ти почав ганятися за хмарами, то я б не з'явився, а вогонь перейшов би на траву, на дерева. Тоді пожежі не уникнути. Тому нам залишається тільки сподіватися, що дорослі і діти будуть уважно поводитися з вогнем, щоб зберегти природу і своє житло.

Автор: Олена Кукуєвицька

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Чарівна мандрівка

Жив-був мандрівник на ім'я Христофор, який мандрував світом в пошуках чудес. Різні чудеса йому траплялися - і незвичайні споруди, і лазурні моря, і камені, схожі на фігури звірів та людей, та інші різноманітні витвори людей та природи.

Дитяча казка: Снігова подушка

Звірята казкового лісу дуже полюбляли зимові розваги. Особливо їм подобалося кататися на сніговій гірці. Та, на жаль, сніг випадав нечасто – лише коли над лісом пролітала велика снігова хмара. В інший час малі звірята сумували, дивлячись на самотні сніжинки, що падали з неба.

Дитяча казка: Як дружба вилікувала білченя

Казковий ліс вкрило білим пухнастим снігом. Більше за всіх раділи цьому маленькі звірята. Зранку до вечора вони каталися на санчатах та лижах, грали в сніжки, ліпили снігових баб та навіть купалися в снігу. Цього дня директор лісової школи Лис Лисович навіть дозволив звірятам не ходити до школи.

Дитяча казка: Казкова подорож до палацу Короля Мороза

Одного разу гномик Льова вирушив на прогулянку в зимовий ліс. Льова насолоджувався прогулянкою, як раптом, невідомо звідки, піднялася сніжна буря. Гном намагався повернути, але сніг кидався йому в очі, і, здавалося, ось-ось зіб'є його з ніг. Гном і не зрозумів, як довго це тривало. Але коли вітер вщух, він зрозумів, що не знає, як повернутися назад.