Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Казка про хлопчика-плаксу

Казка про хлопчика-плаксу
 

Жив-був хлопчик, який часто плакав. Він плакав вранці, коли мама відводила його в дитячий садок. Плакав днем, коли деякі діти не хотіли показувати йому свої іграшки. Потім він плакав ввечері, коли мама приходила за ним в садок, а йому хотілося ще пограти з дітьми. Він плакав від страху, від образи і навіть просто так. За це діти називали хлопчика плаксою. Хоча взагалі-то він був хорошим хлопчиком, і у нього було багато друзів.



Одного разу хлопчик-плакса залишився вдома один. І зовсім скоро він почав плакати. Він сам не знав чому – від страху чи від нудьги. Плакав-плакав хлопчик і раптом побачив, що навколо будинку з'явилося озеро з його сліз.

«Як же тепер батьки зможуть потрапити додому?», - злякався хлопчик і заплакав ще дужче. Від нових сліз озеро стало ще ширшим і глибшим. Щоб озеро більше не росло, хлопчику довелося перестати плакати. Він сів і почав думати, як же переплисти його або допомогти батькам потрапити додому.

Плавати хлопчик поки не вмів. Коли він це згадав, то хотів знову заплакати, але злякався, що озеро збільшиться. Він подумав, що зможе переплисти через озеро, якщо одягне свій надувний круг, з яким ходить на пляж. Але потім згадав, що його круг порвався, а нового ще не купили.

І тоді хлопчик придумав, що зможе переплисти озеро на резиновому човні. У них вдома був такий човен. Витягнув хлопчик човен, але зрозумів, що без тата надути його не зможе.

Тоді він пішов у татову майстерню, знайшов там інструменти і дошки, і вирішив зробити пліт, щоб переплисти озеро. Поки хлопчик вибирав дошки і цвяхи і придумував, як зробити пліт, озеро з його сліз почало поступово висихати. Скоро від озера не залишилося і сліду. А в цей час додому повернулися мама і тато хлопчика. Вони легко потрапили додому – адже біля будинку знову стало сухо.

Батьки здивувалися, коли побачили, як хлопчик робить пліт і зовсім не плаче. Він розповів їм, що сталося, поки їх не було вдома. Мама і тато похвалили хлопчика за те, що він не розгубився, а придумав, як собі допомогти.

Поки хлопчик був удома один і робив пліт, він зрозумів, що сльози горю не допоможуть. Доведеться придумувати вихід з важкої ситуації. А якщо плакати, то розумні думки в голову не приходять. З тих пір хлопчик майже ніколи не плакав. Але якщо все ж таки плакав, то потім завжди придумував, що робити. Наприклад, якщо хтось з дітей не хотів з ним грати, він пропонував пограти іншим дітям. І більше ніхто не називав його хлопчиком-плаксою.

Автор: Олена Кукуєвицька
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Сніговий колобок

Одного зимового ранку діти у дворі ліпили сніговиків. Хлопчики та дівчатка спочатку робили сніжки, потім катали їх у снігу. Маленькі сніжки ставали великими колобками, й діти з’єднували їх. Так з’являлися сніговички.

Дитяча казка: Як сорока й ворона кашу варили

Якось вранці сорока та ворона варили своїм дітям кашу. А щоб було веселіше, вони весь час теревенили одна з одною. І, певно, ці теревені були такі цікаві, що сорока з вороною геть забули про кашу. А каші захотілося краще почути, про що ж балакають хазяйки, щ аж про неї забули.

Дитяча казка: Чарівний ліхтарик

У хлопчика Тимура був улюблений маленький песик на ім’я Бака. Якось ввечері Тимур пішов з Бакою гуляти до парку. У малого Баки не було нашийника, і Тимур всю дорогу не випускав песика з поля зору. Та раптом Бака побачив білку, що зіскочила з дерева, та з шаленою швидкістю зірвався з місця. Адже він хоч ще і цуценя, але мисливської породи.

Дитяча казка: Пригоди вареника

Одна бабуся вирішила провідати свого онука. Вона наліпила вареників з м’ясом на гостинець, склала їх у судок, а потім у сумку, та й пішла.