Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Жаб’яча пісня

Дитяча казка: Жаб’яча пісня
 

Одному жабенятку мама сказала, що воно гарно співає. Тому воно вирішило порадувати своїм співом всіх, і одного разу почало голосно співати на болоті.



- Ква-ква-ква-ква-а-а, - співало жабенятко. І з кожною хвилиною його спів ставав все гучнішим. Так продовжувалося довго.

Раптом з болота вийшла черепаха.

- Слухай, жабенятко, чи не могло б ти співати тихіше? В мене від твого співу голова болить, - сказала черепаха жабенятку.

- Ні, тихіше не можу, бо тоді пісня не буде такою гарною. А я ж хочу, щоб всі почули мій гарний спів, - відповіло жабенятко та продовжило співати.

Незабаром до жабенятка підлетів журавель.

- Жабенятко, я дуже прошу тебе співати тихіше. Ти заважаєш спати моїм діткам.

- Але це така гарна пісня, що її неможна тихіше співати, - відповіло жабенятко і знов продовжило свою пісню.

Зовсім скоро до жабенятка підійшов єнот. Він також попросив жабенятка співати тихіше, а жабенятко знов відмовило. Воно відповіло, що мешканці болота просто не розуміють справжнього мистецтва.

Тоді єнот сказав:

- Ось що, жабенятко! Якщо ти не поважаєш своїх сусідів та не вмієш себе поводити, то йди з нашого болота, куди хочеш. Співай там, де ти не будеш нікому заважати!

Почувши такі слова, жабенятко дуже засмутилося і побігло скаржитися своїй мамі.

Мама вислухала жабенятка та сказала йому:

- Виховані жабенятка ніколи не заважають іншим. Якби ти співав тихенько, то нікому б не заважав. А ті, хто хоче почути твою пісню, завжди можуть підійти до тебе ближче. Пісня стає гарною не тому, що її співають голосно, а тоді, коли її співають щиро.

Наступного дня жабенятко знов співало на болоті. Але не так голосно, як вчора. В нього дійсно це гарно виходило. Мешканці болота навіть зібралися, щоб послухати його пісні та потім подякували за гарний концерт.

Автор: Олена Кукуєвицька

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Друзі з Четирилапівки

У казковому селі Чотирилапівка жили коти, собаки та миші. Жили вони не дуже дружно, а точніше сказати - зовсім не дружно. Миші боялися котів. Собаки і коти не любили один одного, так і хотіли покусатися і подряпатися. А ще собаки недолюблювали мишей і частіше оминали їх стороною. Ось таким було життя в Чотирилапівці, поки не сталася одна подія.

Дитяча казка: Зоряні сни

У казковому королівстві Снів жили гноми-сонники. Щовечора вони малювали на небі зоряними фарбами сни. Так-так, ті самі сни, які ми бачимо щоночі. Це були веселі або сумні сни, про пригоди, про тварин, про море або довгу дорогу. Гноми-сонники малювали різні сни. А коли робота була готова, місячні промінчики допомагали кожному сну знайти дорогу до людей.

Дитяча казка: Незграбний Дракон

В одному королівстві жив-був Дракон. Він був зовсім незлий, тому добре уживався з людьми. Але був у Дракона недолік - був він дуже незграбним. Махне випадково хвостом, і зламає дерево, або паркан знесе. Одного разу Дракон ненароком розвалив єдиний міст, який з'єднував королівство з іншими країнам. Король дуже розлютився на Дракона і прогнав його:

Дитяча казка: Сумували олівці

Сумували олівці
На столі в Любави:
«Що ж ми, братці-молодці,
сидимо без справи?»