Всі цифри дружили між собою. Але ось цифру нуль вони не дуже-то любили, і в пару з ним ставати не поспішали.
- Важкий у тебе характер, - говорила одиниця нулю. - Куди ти не встанеш, - толку від тебе мало.
- Та й рахувати ти не вмієш! - Заявили хором двійка і вісімка.
Насправді, коли нуль хотів взяти участь в відніманні або складанні, то його присутності ніхто не помічав. Коли нуль ставав в пару з іншою цифрою для множення або ділення, то ця пара сама перетворювалася в нуль. А вже коли він пропонував якийсь цифрі на нього поділитися, то всі цифри взагалі розбігалися хто куди. Зате всім цифрам подобалося, коли нуль ставав праворуч від них. Так вони ставали великими і могли порахувати відразу в десять разів більше.
Одного разу нуль разом з іншими цифрами хотів порахувати кольорові олівці в коробці, але цифри прогнали його.
- Без тебе впораємося. Ти все одно таке рахувати не вмієш, - сказали вони йому.
Ці слова образили нуля, і він вирішив сховатися від усіх в темному куточку - там, де не було чого рахувати.
Але як тільки нуль пішов, в Країні Цифр почався справжній переполох! Спочатку цифра десять перетворилася в одиницю і вже не могла брати участь в рахунку так, як раніше.
Наприклад, один маленький хлопчик спробував порахувати всі пальці на своїх руках, але у нього нічого не вийшло: дев'ять пальців порахував, а ще один пальчик залишився без рахунку. Потім гості не змогли знайти квартиру номер двадцять – адже на дверях біля цифри два вже не було нулика. А бабуся, якій в цей день виповнилося сто років, всім говорила, що їй тільки дев'яносто дев'ять.
Ще багато різних дивацтв сталося тоді в Країні Цифр і за її межами. Цифри зрозуміли, що без нуля їм дуже важко, і пішли його шукати.
- Нулик, виявляється, без твоєї допомоги нам часто не впоратися зі своєю роботою! - Сказали цифри і попросили його повернутися до них.
- Так значить, я теж вмію рахувати! - Сказав радісно нулик.
З тих пір цифри більше не сміються над ним, а нуль завжди приходить їм на допомогу.
Автор: Олена Кукуєвицька