У кожного гнома було заняття, яке йому подобалося і приносило користь. Наприклад, одні гноми шили для всіх наряди, інші готували їжу, треті робили меблі і чинили щось. Тільки Тяп-Ляпу нічого серйозного не довіряли. Звичайно, він допомагав іншим гномам в різних справах, але завжди йому доручали найпростішу роботу.
І ось одного разу Тяп-Ляп вирішив довести всім, що вміє все робити не гірше за інших. І без усякого там навчання або акуратності!
Якось пізно ввечері, коли всі гноми пішли відпочивати, Тяп-Ляп пробрався на кухню.
- Ось зараз спечу пироги, а на ранок гноми-кухарі прийдуть, побачать, що все готово, і будуть мене хвалити! – Розмріявся Тяп-Ляп.
Звичайно ж, рецепта пирогів у Тяп-Ляпа не було.
- Подумаєш, пироги! Накидаю зараз борошна, дріжджів, яєць, молока, цукру, розмішаю все і поставлю в пічку. Навіщо мені рецепт! – Примовляв Тяп-Ляп, роблячи тісто.
Але ж будь-яку справу треба робити з розумом, а не абияк. Гном Тяп-Ляп не вчився пекти пироги, тому тісто у нього вийшло несмачне, а пиріг пригорів.
«Подумаєш! І так зійде!»- Вирішив гном. Звичайно, він думав, що його пироги вийдуть такими ж смачними і красивими, як і у гномів-кухарів, але і в такому вигляді вони його не збентежили.
Цілком задоволений собою, Тяп-Ляп повернувся додому. Коли вранці він прийшов до їдальні на сніданок, йому принесли шматок його власного пирога. Тяп-Ляп спробував відкусити, але мало не зламав зуби. Коли ж йому вдалося відрізати ножем шматочок, він спробував його на смак і скривився. Такої несмачної їжі він ніколи не їв!
Тяп-Ляп подивився на інших гномів – всі вони з апетитом їли красиві пироги.
«Значить, тільки мені дістався спечений мною пиріг», - зрозумів Тяп-Ляп. «А як же гноми-кухарі здогадалися, що це я його приготував?»
Насправді, здогадатися було легко. По-перше, всі гноми-кухарі добре вчилися і старанно працювали, тому їхні пироги завжди були смачними. А по-друге, Тяп-Ляп, коли вчора ввечері збирався на кухню, одяг лівий черевик на праву ногу, а правий – на ліву. Цей гном навіть черевики одягав абияк. Під час приготування пирога він розсипав муку, наступив на неї і залишив після себе незвичайні сліди. Коли рано вранці гноми-кухарі побачили пригорілий пиріг, та ще й сліди навпаки, вони відразу зрозуміли, хто погосподарював на кухні.
Гноми вирішили провчити Тяп-Ляпа, пригостивши його власним зіпсованим пирогом, а для всіх інших приготували гарні пироги.
Після такого частування гном Тяп-Ляп залишився голодним. А ще він зрозумів, що якщо робити щось неакуратно і навмання, то навряд чи з цього вийде щось добре.
Він прийшов на кухню і зізнався гномам-кухарям, що це він погосподарював тут ввечері. Гном Тяп-Ляп попросив кухарів навчити його готувати смачні пироги та інші страви. З тих пір кожен день кухарі вчили його новому, він уважно спостерігав за їхньою роботою і повторював за ними. Зовсім скоро Тяп-Ляп вже багато чого вмів, і з кожним днем його страви виходили все смачнішими і красивішими. Так гном Тяп-Ляп теж став кухарем, і це йому дуже подобалося. А ще він залишив звичку робити все абияк, і незабаром всі навколо забули, звідки у нього таке смішне ім'я.
Автор: Олена Кукуєвицька
