Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Сонечко та Хмаринка

Дитяча казка: Сонечко та Хмаринка
 

З ранку на вулиці було сонячно. Діти та дорослі, тварини, птахи та рослини ніжилися в лагідних променях сонця. Але раптом на небі з’явилася Хмаринка та надула щічки. Від цього вона стала сірою та затулила собою сонечко.



А потім Хмаринка почала поливати землю дощем. Люди поспішили з вулиць додому, земля стала мокрою. Тваринки та птахи заховалися в своїх домівках, а квітки нахилили голівки до землі.

- Дивись, що ти наробила, Хмаринко! - ображено сказало Сонечко, ховаючись у Хмаринки за спиною. – Своїм дощем ти налякала та розігнала усіх навколо. Бачиш, мене люблять, а від тебе всі повтікали! Ще й мені заважаєш гуляти. Не буду з тобою дружити! – заявило Сонечко Хмаринці.

Хмаринці було неприємно таке чути, тому що вона вважала Сонечко своїм другом. А ще Хмаринка дуже любила людей, землю та все, що росте та живе на землі, та хотіла, щоб всім було добре. Тому Хмаринка вирішила: «Якщо я дійсно заважаю, то краще буду сидіти тихо в своїй домівці та не стану більше лити дощ».

Хмаринка попливла додому, а на небі знову з’явилося Сонечко. На вулиці стало людно, а Сонечко раділо, що тепер Хмаринка не заважає йому гратися.

Так минав день за днем. Хмаринка не виходила зі своєї домівки, а тільки потайки спостерігала, що робиться на вулиці. Та ось одного разу вона помітила, що земля стала сухою, квітки та дерева втратили яскравий колір. Дорослі та діти, а також тварини стали втомленими та засмученими й більше не раділи Сонечку. Сонечко також це побачило і перелякалося: «Що ж робити? Здається, всі втомилися від моїх променів, та їм не вистачає дощику!»

Сонечко вирішило покликати на допомогу Хмаринку, але не знало, як звернутися до неї. Адже воно нещодавно сказало Хмаринці, що не дружить з нею. Сонечко завітало до Хмаринки у гості та не встигло ще нічого сказати, як Хмаринка сама все зрозуміла.

Вона швидко вийшла з дому, надула щічки та почала лити на землю дощик.

Скоро Сонце та Хмаринка побачили, як люди, тваринки та птахи стали бадьорими, а земля та рослини ожили. Так Хмаринка напоїла їх та освіжила повітря.

Сонечко зраділо, що все стало добре, як раніше.

- Вибач, Хмаринко, що я погано про тебе казала, - сказало Сонечко. – Давай з тобою будемо друзями.

- Давай! – радісно відповіла Хмаринка, адже вона так хотіла мати друзів!

З того часу Сонечко та Хмаринка стали хорошими друзями. Тепер вони по черзі виходять на вулицю, щоб нікого не втомлювати довгою спекою чи дощем. Та інколи Сонечко також виходить подивитися, як йде дощик. В цей час на небі з’являється різнокольорова веселка.

Автор: Олена Кукуєвицька

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Іграшкове свято

На балконі, у великій коробці, жили-були старі іграшки. Тут були й ляльки, і машинки, і конструктор, і фігурки звіряток, і багато м’яких іграшок. Колись цими іграшками залюбки гралися двійнята Ліза та Андрійко. Та дітки вже підросли, ходили до школи, тому іграшки сумували на балконі.

Дитяча казка: Рахувала мама кішка

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Дитяча казка: Снігові колобки

Жила-була у лісі родина Колобків – тато Колобок, мама Колобуня та синочок Колобочок. Якось взимку, коли випав сніг, пішли вони кататися на санчатах. Веселою та радісною була їхня прогулянка, аж поки не побачила Колобків Лисиця.

Дитяча казка: Снігова парасолька

Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.