Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Сонечко та Хмаринка

Дитяча казка: Сонечко та Хмаринка
 

З ранку на вулиці було сонячно. Діти та дорослі, тварини, птахи та рослини ніжилися в лагідних променях сонця. Але раптом на небі з’явилася Хмаринка та надула щічки. Від цього вона стала сірою та затулила собою сонечко.



А потім Хмаринка почала поливати землю дощем. Люди поспішили з вулиць додому, земля стала мокрою. Тваринки та птахи заховалися в своїх домівках, а квітки нахилили голівки до землі.

- Дивись, що ти наробила, Хмаринко! - ображено сказало Сонечко, ховаючись у Хмаринки за спиною. – Своїм дощем ти налякала та розігнала усіх навколо. Бачиш, мене люблять, а від тебе всі повтікали! Ще й мені заважаєш гуляти. Не буду з тобою дружити! – заявило Сонечко Хмаринці.

Хмаринці було неприємно таке чути, тому що вона вважала Сонечко своїм другом. А ще Хмаринка дуже любила людей, землю та все, що росте та живе на землі, та хотіла, щоб всім було добре. Тому Хмаринка вирішила: «Якщо я дійсно заважаю, то краще буду сидіти тихо в своїй домівці та не стану більше лити дощ».

Хмаринка попливла додому, а на небі знову з’явилося Сонечко. На вулиці стало людно, а Сонечко раділо, що тепер Хмаринка не заважає йому гратися.

Так минав день за днем. Хмаринка не виходила зі своєї домівки, а тільки потайки спостерігала, що робиться на вулиці. Та ось одного разу вона помітила, що земля стала сухою, квітки та дерева втратили яскравий колір. Дорослі та діти, а також тварини стали втомленими та засмученими й більше не раділи Сонечку. Сонечко також це побачило і перелякалося: «Що ж робити? Здається, всі втомилися від моїх променів, та їм не вистачає дощику!»

Сонечко вирішило покликати на допомогу Хмаринку, але не знало, як звернутися до неї. Адже воно нещодавно сказало Хмаринці, що не дружить з нею. Сонечко завітало до Хмаринки у гості та не встигло ще нічого сказати, як Хмаринка сама все зрозуміла.

Вона швидко вийшла з дому, надула щічки та почала лити на землю дощик.

Скоро Сонце та Хмаринка побачили, як люди, тваринки та птахи стали бадьорими, а земля та рослини ожили. Так Хмаринка напоїла їх та освіжила повітря.

Сонечко зраділо, що все стало добре, як раніше.

- Вибач, Хмаринко, що я погано про тебе казала, - сказало Сонечко. – Давай з тобою будемо друзями.

- Давай! – радісно відповіла Хмаринка, адже вона так хотіла мати друзів!

З того часу Сонечко та Хмаринка стали хорошими друзями. Тепер вони по черзі виходять на вулицю, щоб нікого не втомлювати довгою спекою чи дощем. Та інколи Сонечко також виходить подивитися, як йде дощик. В цей час на небі з’являється різнокольорова веселка.

Автор: Олена Кукуєвицька

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Дракончик Дро та морозиво

«Морозива багато не буває», - міркував дракончик на ім’я Дро, доїдаючи восьмий кілограм холодних ласощів.

Ой, як же він помилявся! Приємне відчуття від смаку змінилося неприємним усвідомленням, що тепер у дракона зовсім не виходить випускати вогонь з пащі. І горло нестерпно боліло.

Дитяча казка: Сукня Королеви Зими

На честь Нового року Королева Зима влаштувала у своєму замку святковий бал. Серед запрошених були усі її друзі – Мороз, Хурделиця, Крижинка та багато інших. Також Королева Зима відправила запрошення на бал мешканцям Королівств Весни, Літа та Осені.

Дитяча казка: Пригоди автомобільчика

Матвійкові на честь Дня народження подарували крутезний іграшковий автомобіль. Інерційний, з великими, мов справжніми колесами. Його дверцята та багажник могли відкриватися, а якщо натиснути на кнопку, то під час руху машинка світила фарами і видавала гучне «бі-бі».

Дитяча казка: Чаклунка Гидота

Далеко в лісі жила стара зла чаклунка Гидота. Колись у молоді роки вона робила людям багато поганого. Але чим старшою ставала, тим менше в неї залишалося сил на чаклунство. Нарешті, Гидота стала такою старою, що навіть дрібні пакості забирали в неї багато сил.