- Візьміть мене грати з вами, - попросив Андрій. - Я жодного голу не пропущу!
- Добре, давай з нами, - погодилися хлопці-футболісти.
Андрійко став на ворота, але на перших же хвилинах у його ворота влетів спочатку перший, потім другий, потім третій м’яч.
- Щось мені нецікаво стало, - сказав Андрій. Він лишив м’яч та пішов додому.
Вдома на нього чекав подарунок від бабусі – коробка з кольоровими олівцями та альбом для малювання.
«Зараз намалюю картину та подарую її бабусі», - вирішив Андрійко. Він хотів намалювати кошеня, але в нього не виходили вушка. Тому він подумав, що можна виправити це невдале кошеня на зайчика. Але зайчик в нього теж вийшов негарним. Андрійко закреслив зайчика та почав малювати квіти. Та коли він подивився на свою картину, то побачив там зовсім не те, що очікував.
- Ні, таке не можна дарувати бабусі, - засмутився Андрійко. - Краще приготую для неї смачний та красивий бутерброд.
Андрійко дуже поспішав, тому що ось-ось мали повернутися з магазину мама та бабуся. Тому він нашвидкоруч відрізав шматок хліба, помастив його маслом, поклав зверху так-сяк відрізані шматочки ковбаси, сиру та печиво. Коли хлопчик уважно подивився на свій бутерброд, то зрозумів, що виглядає він зовсім некрасиво. І, мабуть, він не дуже смачний, тому що хіба бувають бутерброди з ковбасою та солодким печивом?
Андрійко дуже засмутився, що не може віддячити бабусі за її подарунок. А потім ще пригадав, що в футбол у нього грати не вийшло, і картини малювати не вміє. Сів він та заплакав від розпачу.
Тут додому повернулися бабуся з мамою, побачили заплаканого Андрійка та запитали, що з ним сталося.
- Виходить, що я Андрійко-невмійко, - сказав хлопчик, розповівши, чому він плаче.
- І зовсім ти не Андрійко-невмійко, - відповіла бабуся. – Ти добрий та вихований хлопчик, адже намагався зробити для мене щось приємне. Але для того, щоб гарно виходило, треба старанно вчитися, мати терпіння, не поспішати та не засмучуватися, якщо щось не вийшло одразу.
За допомогою маминих підказок Андрійко приготував для мами та бабусі гарні та смачні бутерброди. Потім він намалював картину, на який зобразив корабель у морі. І хоча йому довелося двічі переробляти малюнок, та нарешті він вийшов гарним. А ще Андрійко вирішив, що буде кожного дня грати з хлопцями у футбол, вчитися у них ловити м’яча та забивати голи, і тоді зможе стати футболістом.
Автор: Олена Кукуєвицька
