Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Змагання з дружби

Дитяча казка: Змагання з дружби
 

Якось баранчики Боня та Роня зібралися йти в гості до своїх друзів корови та козенят, що мешкали на іншому боці села. А щоб зробити їм приємне, баранчики вирішили принести смачненьку травичку в якості гостинця.



- Ось зараз назбираю повну торбу травички, – сказав Боня. – Нехай корівка та козенята побачать, який я в них гарний друг!

- А я для них ще кращий друг, тому ще більшу торбинку травки назбираю! – відповів Роня. Коли баранчики збирали траву, кожен з них поглядав на іншого – а чи часом у того не більше гостинців назбиралося?

І ось, з торбинками, набитими травою, Боня та Роня вирушили в дорогу. Торбинки були такі важкі, що обидва баранчика ледве пересувалися.

- Ой, коли ж ми вже дістанемося до друзів? – кректав Боня.

- Я, мабуть, зараз впаду, бо так важко, – зітхав Роня.

Врешті решт, Боня подивився на свою торбинку, а потім на торбинку Роні, та побачив, що його подарунок більший. І щоб легше було нести, Боня вирішив з’їсти трохи травички з торбинки. В загалі-то, Роня також хотів це зробити, але побоявся, що тоді його торба стане меншою, ніж у Боні, тому ніс її.

Але навіть після того, як Боня відщипнув травичку зі своєї торбинки, вона все одно залишалася важкою. І тоді він вирішив з’їсти ще трохи, а потім ще трохи… Але травички у торбі було так багато, а Боня вже так наївся, що ледве пересував копитця з набитою торбою та повним животиком. Роня насміхався над Бонею та тягнув свою торбу по землі, бо нести вже не міг. А торба взяла і протерлася. Вся травичка з неї почала випадати на землю, але Роня цього не побачив, тільки дивувався, що торба вже не була такою важкою.

Нарешті баранчики побачили домівку своїх друзів.

- Доброго дня, корівка та козенята! – привіталися Боня та Роня. – Подивіться, якими гостинцями ми хочемо вас пригостити! Порівняйте, хто з нас вам більший друг?

Але коли баранчики відкрили свої торби, то побачили, що травички там дуже-дуже мало. Виходить, Боня майже все поїв по дорозі, а Роня все розгубив, і не помітив. Вони розповіли, як так сталося.

- Виявилось, що ми прийшли до вас без подарунків, а значить, ми погані друзі, - розгублено сказали баранчики корові та козенятам.

- Але ж дружбу не можна виміряти розміром подарунків, - відповіла корова. – Дякуємо, що ви хотіли зробити нам приємне, та ми раді бачити вас навіть без частування, бо ми – ваші друзі. Але ви виявилися поганими друзями, не нам, а один одному. Адже замість того, щоб домовитися разом нести торбинку, ви влаштували змагання.

- А й справді, хіба можна змагатися, хто кому кращий друг? – дивувалися самі собі Боня та Роня.

Баранчики подякували корівці за пояснення та вирішили, що більше не будуть так себе поводити, а будуть один одному допомагати та поважати.

Автор: Олена Кукуєвицька

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Солодкий будинок

Якось маленька миша прокралася в кондитерський магазин. Вона прогризла дірку в коробці з солодощами і витягла звідти печиво, соломку та пряники.

Дитяча казка: Таємниця білої скелі

Десь посеред синього моря стоїть велика біла скеля. Кажуть, якщо плисти повз тієї скелі на кораблі або човні, й задумати бажання, то воно здійсниться. Адже у білої скелі є таємниця, про яку я вам сьогодні по секрету розповім.

Дитяча казка: Магічна валіза

Жив-був на світі старий чарівник, і була у нього магічна валіза. Вона була наповнена чудесами та вміла виконувати бажання. Кажуть, що старий чарівник отримав магічну валізу у спадок від свого батька-чарівника, а той – від своїх батька, діда та прадіда. Варто було чарівнику відкрити магічну валізу та прошепотіти у неї бажання, як воно здійснювалося.

Дитяча казка: Безлад-Загубишко

Жив-був на світі маленький гномик Мік. В усьому він був хороший, та була у Міка погана звичка – він дуже не любив прибирати свої речі та іграшки. Так вони й лежали, розкидані по кімнаті.