Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Іграшкова фея

Дитяча казка: Іграшкова фея
 

У хлопчика Альоші було багато різних іграшок. Він грався з ними сам та з друзями, а ось складати їх на місце після закінчення гри дуже не любив.



- Навіщо все складати, якщо завтра я знову буду гратися з іграшками? – відповідав Альоша мамі на прохання навести лад у кімнаті.

Ось так і жили його іграшки: машинки та роботи валялися під стільцем, трек стояв посеред кімнати, а деталі від конструктора можна було знайти по всій квартирі.

Якось ввечері Альоша лежав у ліжку та намагався заснути. Раптом він побачив, як щось яскраве залетіло у кватирку. Хлопчик злякався, а, придивившись, побачив, що воно дуже схоже на метелика, але з крильцями, які світяться та блищать.

- Що це? – запитав Альоша.

- Ні що, а хто! Я – Іграшкова фея, – відповів метелик.

- Іграшкова фея? Щось я про тебе нічого не знаю!

- Ти і не мав про мене дізнатися. Адже я прилітаю до дитячих кімнат, коли діти сплять. Ось і зараз мені здалося, що ти спиш, але я помилилася, - зітхнула Іграшкова фея.

- А навіщо ти прилітаєш? – запитав Альоша.

- Кожного вечора я перевіряю, як почувають себе іграшки, з якими граються дівчатка та хлопчики. Якщо діти дбайливо ставляться до іграшок, складають їх на місце після гри, то іграшкам добре з такими дітками. А якщо дівчинка або хлопчик навмисно ламають іграшки, розкидають їх, не кладуть на місце, то іграшки скаржаться мені. Тоді я перетворюю їх на малесенькі чарівні камінчики, забираю з собою та приношу іншим діткам, які будуть дбати по них. Потрапивши до цих діток, камінчики знов перетворюються на іграшки. Ось наприклад, сьогодні я хотіла забрати твій іграшковий паровоз. Ти завжди кидаєш його посеред кімнати. І він поскаржився мені, що йому незручно там спати вночі. До того ж, ти на нього вдень часто наступаєш. Віддам його іншому хлопчику, та ще щось в тебе заберу.

Альоші не хотілося розлучатися зі своїм паровозом. Але він ніколи не замислювався, що його іграшкам з ним погано.

- Будь ласка, Іграшкова феє, не забирай в мене паровоз! – попросив Альоша. Я зараз все покладу на свої місця.

Після цих слів Альоша почав збирати по кімнаті свої іграшки та розкладати їх по полицях у шафі – туди, де їм добре відпочивати після гри. Потім зібрав решту іграшок, розкиданих по квартирі, та також поклав їх до шафи.

- Ну, якщо ти тепер дбаєш про свої іграшки, то я не буду в тебе їх забирати. Але буду надалі перевіряти, чи не ображаєш ти їх! – сказала Іграшкова фея та полетіла до вікна. – Прощавай, Альошо!

- Прощавай, Іграшкова фея! – відповів Альоша.

Вранці мама побачила, що всі іграшки лежать на своїх місцях і похвалила Альошу за те, що він нарешті навів лад. А Альоша був дуже радий тому, що тепер його іграшкам з ним зручно жити. До того ж, він побачив, як приємно знаходитися в кімнаті, коли там порядок, іграшки та речі не розкидані. З тих пір він ніколи не залишає безладу.

Автор: Олена Кукуєвицька

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мавпяча хвороба

Ходить лісом новина:
Захворіла мавпа!
Ніс болить чи то спина,
Чи то крутить лапа.

Дитяча казка: Чарівна мандрівка

Жив-був мандрівник на ім'я Христофор, який мандрував світом в пошуках чудес. Різні чудеса йому траплялися - і незвичайні споруди, і лазурні моря, і камені, схожі на фігури звірів та людей, та інші різноманітні витвори людей та природи.

Дитяча казка: Снігова подушка

Звірята казкового лісу дуже полюбляли зимові розваги. Особливо їм подобалося кататися на сніговій гірці. Та, на жаль, сніг випадав нечасто – лише коли над лісом пролітала велика снігова хмара. В інший час малі звірята сумували, дивлячись на самотні сніжинки, що падали з неба.

Дитяча казка: Як дружба вилікувала білченя

Казковий ліс вкрило білим пухнастим снігом. Більше за всіх раділи цьому маленькі звірята. Зранку до вечора вони каталися на санчатах та лижах, грали в сніжки, ліпили снігових баб та навіть купалися в снігу. Цього дня директор лісової школи Лис Лисович навіть дозволив звірятам не ходити до школи.