Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Казка про Букварик

Казка про Букварик
 

Одного дня на книжковій полиці з’явився новий мешканець.

- Доброго дня, мене звати Буквар, - представився він іншим книжкам. – Тепер я буду жити тут, адже моя подружка - першокласниця Світланка вже вивчила всі літери і тепер їй не потрібно брати мене з собою до школи.



Книжки-сусідки почали знайомитися з Буквариком, та кожна вихвалялася:

- Я – найрозумніша книжка, - сказала Енциклопедія. – На моїх сторінках можна знайти інформацію про що завгодно.

- А я – дуже корисна книжка, - відізвалася Книга казок. – Мої добрі повчальні казки виховують діточок та допомагають їм солодко спати.

- А я – дуже смачна книжка, - додала Збірка кулінарних рецептів. – З моєю допомогою кожен може приготувати смачну, корисну та красиву страву, навіть дитина.

Тут відізвався Детектив:

- А я – дуже цікава книжка. Я розповідаю історію, повну пригод, таємниць та загадок. Коли хтось починає мене читати, то так захоплюється, що не може відірватися від читання. Бачиш, Букварику, які ми тут усі серйозні та поважні книжки. А ось ти якийсь дивний: ти потрібен дітям, поки вони вчать літери, а потім вони назавжди забувають про тебе.

Почувши ці слова, Букварик засмутився та прихилився обкладинкою до підручника з математики, що стояв поруч.

Тут у розмову втрутилася книга Кобзар:

- Не засмучуйся, Букварику, - сказав Кобзар. – Насправді, ти найкорисніша книжка з усіх нас. Адже саме завдяки тобі діти вчаться читати та писати. Якби тебе не було, то й ми були б непотрібні! Адже нікому було б читати нас, та й написати нас ніхто б не зміг, не знаючи літер.

- А й справді! – відгукнулися інші книжки. – Букварику, без тебе й нас не було би!

- Та виходить, я тепер не потрібен моїй Світланці – вона вже вміє добре читати, - зітхнув Букварик.

- Не хвилюйся! – заспокоїв його Підручник з математики. - Адже скоро підросте Світланчина сестричка, і ми з тобою станемо її новими друзями. А Світланка та інші діти, яких ти вже навчив читати, дуже вдячні тобі за це.

Так Букварик знайшов нових друзів та тепер з нетерпінням чекав, коли зможе навчити літерам інших діточок.

Автор: Олена Кукуєвицька
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Сніговий колобок

Одного зимового ранку діти у дворі ліпили сніговиків. Хлопчики та дівчатка спочатку робили сніжки, потім катали їх у снігу. Маленькі сніжки ставали великими колобками, й діти з’єднували їх. Так з’являлися сніговички.

Дитяча казка: Як сорока й ворона кашу варили

Якось вранці сорока та ворона варили своїм дітям кашу. А щоб було веселіше, вони весь час теревенили одна з одною. І, певно, ці теревені були такі цікаві, що сорока з вороною геть забули про кашу. А каші захотілося краще почути, про що ж балакають хазяйки, щ аж про неї забули.

Дитяча казка: Чарівний ліхтарик

У хлопчика Тимура був улюблений маленький песик на ім’я Бака. Якось ввечері Тимур пішов з Бакою гуляти до парку. У малого Баки не було нашийника, і Тимур всю дорогу не випускав песика з поля зору. Та раптом Бака побачив білку, що зіскочила з дерева, та з шаленою швидкістю зірвався з місця. Адже він хоч ще і цуценя, але мисливської породи.

Дитяча казка: Пригоди вареника

Одна бабуся вирішила провідати свого онука. Вона наліпила вареників з м’ясом на гостинець, склала їх у судок, а потім у сумку, та й пішла.