Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Казка про Букварик

Казка про Букварик
 

Одного дня на книжковій полиці з’явився новий мешканець.

- Доброго дня, мене звати Буквар, - представився він іншим книжкам. – Тепер я буду жити тут, адже моя подружка - першокласниця Світланка вже вивчила всі літери і тепер їй не потрібно брати мене з собою до школи.



Книжки-сусідки почали знайомитися з Буквариком, та кожна вихвалялася:

- Я – найрозумніша книжка, - сказала Енциклопедія. – На моїх сторінках можна знайти інформацію про що завгодно.

- А я – дуже корисна книжка, - відізвалася Книга казок. – Мої добрі повчальні казки виховують діточок та допомагають їм солодко спати.

- А я – дуже смачна книжка, - додала Збірка кулінарних рецептів. – З моєю допомогою кожен може приготувати смачну, корисну та красиву страву, навіть дитина.

Тут відізвався Детектив:

- А я – дуже цікава книжка. Я розповідаю історію, повну пригод, таємниць та загадок. Коли хтось починає мене читати, то так захоплюється, що не може відірватися від читання. Бачиш, Букварику, які ми тут усі серйозні та поважні книжки. А ось ти якийсь дивний: ти потрібен дітям, поки вони вчать літери, а потім вони назавжди забувають про тебе.

Почувши ці слова, Букварик засмутився та прихилився обкладинкою до підручника з математики, що стояв поруч.

Тут у розмову втрутилася книга Кобзар:

- Не засмучуйся, Букварику, - сказав Кобзар. – Насправді, ти найкорисніша книжка з усіх нас. Адже саме завдяки тобі діти вчаться читати та писати. Якби тебе не було, то й ми були б непотрібні! Адже нікому було б читати нас, та й написати нас ніхто б не зміг, не знаючи літер.

- А й справді! – відгукнулися інші книжки. – Букварику, без тебе й нас не було би!

- Та виходить, я тепер не потрібен моїй Світланці – вона вже вміє добре читати, - зітхнув Букварик.

- Не хвилюйся! – заспокоїв його Підручник з математики. - Адже скоро підросте Світланчина сестричка, і ми з тобою станемо її новими друзями. А Світланка та інші діти, яких ти вже навчив читати, дуже вдячні тобі за це.

Так Букварик знайшов нових друзів та тепер з нетерпінням чекав, коли зможе навчити літерам інших діточок.

Автор: Олена Кукуєвицька

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мишка та цукерка

Одного ранку мишаче місто облетіла чудова новина: привезли шоколадні цукерки! Їх роздаватимуть усім охочим мишенятам і у великому, і у маленькому магазині, і навіть в кіоску. А бажаючих, звичайно, багато. Хто ж відмовиться від шоколадних цукерок?

Дитяча казка: Подорож чобітків

У хлопчика Михайлика були гумові чобітки - сині, з корабликами. Він радісно стрибав у них по калюжах, а вони захищали його ноги від вогкості і бруду. Але ось біда: Мишко не любив мити свої чоботи, а залишав їх брудними в коридорі. За це чобітки на нього ображалися.

Дитяча казка: Жадібний фермер

Жив-був фермер. Був він, загалом, непоганою людиною та хорошим господарем, але занадто вже жадібною. Навіть ваги собі спеціальні купив для точного зважування, щоб зайвого грама огірків або ягід випадково нікому не покласти. Кожну копієчку рахував, хоча був далеко не бідною людиною.

Дитяча казка: Друзі з Четирилапівки

У казковому селі Чотирилапівка жили коти, собаки та миші. Жили вони не дуже дружно, а точніше сказати - зовсім не дружно. Миші боялися котів. Собаки і коти не любили один одного, так і хотіли покусатися і подряпатися. А ще собаки недолюблювали мишей і частіше оминали їх стороною. Ось таким було життя в Чотирилапівці, поки не сталася одна подія.