Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Ляля-чарівниця

Дитяча казка: Ляля-чарівниця
 

В казковому місті жила дівчинка-гном на ім’я Ляля. У Лялі була найкраща подружка – фея Ксю, яка мешкала на квітковій галявинці.



Як справжня фея, Ксю вміла робити маленькі дива. Змахне крилами, і на дереві вмить виростають квіти. Або, поплескає в долоні, і в них з’явиться яблучко. Лялі дуже подобалося дивитися на такі дива, і вона часто казала:

- Ксю, як тобі пощастило, що ти вмієш робити дива! От якби я була чарівницею! На це фея посміхалася та відповідала:

- Пішли краще пити чай, чи може у кіно?

Іноді Ксю допомагала Лялі завдяки своїм чарівним здібностям. Наприклад, якось Ляля не встигла спекти пиріг до святкового столу. Ксю заспокоїла подругу, поплескала в долоні, і на столі з’явився ароматний пиріг. Наступного разу Ксю, сказавши чарівні слова, склеїла чашку, яку розбила Ляля.

З часом Ляля все частіше просила Ксю застосувати для неї свої здібності. Наприклад, для того, щоб відірваний ґудзик знову з’явився на місці. Чи для того, щоб вечеря сама по собі приготувалася. Ксю це не подобалося, адже вона прагнула робити дива, для яких потрібні надзвичайні здібності, а не справи, які Ляля лінується виконувати. Але вона не знала, як сказати про це Лялі, щоб не образити подругу.

Якось Ляля зателефонувала Ксю та попросила зробити для неї красиву сукню.

- А чому ти не пошиєш її власноруч? – спитала Ксю.

- Та це возитися треба, час витрачати, і все одно не вийде так гарно, як у тебе. А тобі змахнути руками – і сукня готова! – відповіла Ляля.

- Я зараз трохи зайнята, - сказала Ксю, - ти поки підготуй тканину, розріж її по розміру, який потрібен для сукні, а я закінчу свої справи та прийду.

Ляля погодилася і зробила все, про що сказала їй Ксю, але подруга не з’являлася. Тоді Ляля знову зателефонувала Ксю.

- Я ще зайнята, - відповіла та. – Ти, будь ласка, поки підготуй нитки та ґудзики для своєї сукні, а я скоро прийду.

Ляля це зробила, але Ксю все не було. «Мабуть, в неї дуже важливі справи», - вирішила Ляля. Але насправді Ксю схитрувала. Вона хотіла, щоб Ляля не лінувалася, а повірила в свої сили та зшила чудову сукню власноруч. Тому Ксю так довго не приходила.


В цей час з’явилася Ксю. Вона захоплено подивилася на Ляліну сукню та сказала:

- Яку ж гарну сукню ти зшила, подруго! – І ці слова були правдою. – Я б навіть зі своїми чарівними здібностями такої сукні не вигадала. А ти в нас справжня чарівниця!

Лялі було дуже приємно почути це, а особливо їй було приємно, що Ксю назвала її чарівницею.

Так Ляля зрозуміла, що дива бувають не тільки казковими, але й цілком справжніми. А кожен, хто хоче зробити чудову справу, може стати чарівником. Тільки треба старатися, вчитися, а не лінуватися.

Автор: Олена Кукуєвицька

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Іграшкове свято

На балконі, у великій коробці, жили-були старі іграшки. Тут були й ляльки, і машинки, і конструктор, і фігурки звіряток, і багато м’яких іграшок. Колись цими іграшками залюбки гралися двійнята Ліза та Андрійко. Та дітки вже підросли, ходили до школи, тому іграшки сумували на балконі.

Дитяча казка: Рахувала мама кішка

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Дитяча казка: Снігові колобки

Жила-була у лісі родина Колобків – тато Колобок, мама Колобуня та синочок Колобочок. Якось взимку, коли випав сніг, пішли вони кататися на санчатах. Веселою та радісною була їхня прогулянка, аж поки не побачила Колобків Лисиця.

Дитяча казка: Снігова парасолька

Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.