- Навіщо їх чистити, адже знову вийду на вулицю та забрудню? – дивувався Піглет.
Коли у Піглета порвалася кишеня, він не поспішав зашивати її.
«Дірку в кишені все одно ніхто не бачить. Навіщо ж витрачати час на шиття?», - думав Піглет.
Якось Піглет пив сік в парку і не помітив, як розлив його собі на сорочку та замурзав мордочку. Він вирішив, що пляма від соку майже непомітна і сама висохне на сонці, тому можна не звертати на це увагу. А на мордочці слідів соку також не видно, тому можна не вмиватися. Тільки Піглет збирався вирушити далі, як біля нього з’явилася велика бджола. Її привернув солодкий аромат соку. Піглет швидко пішов вперед, а бджола полетіла слідом. Куди б не йшов Піглет, бджола була поруч і намагалася усістися на Піглета.
«Доведеться йти додому, переодягатися та вмиватися», - подумало поросятко.
Чим швидше рухався Піглет, тим швидше летіла за ним бджола. Нарешті, він щосили побіг, намагаючись відірватися від переслідування. А оскільки ґудзик на Піглетових штанцях був пришитий так-сяк (його ж все одно не видно!), штанці весь час падали та заважали Піглету рухатися.
Піглет відволікся, щоб підтягнути штанці, а бджола вкусила його за п’ятачок! Піглету стало боляче та страшно, і він заплакав. Він почав витирати руками сльози, але руки також виявилися забрудненими соком, тому в нього почали пекти очі. Він захотів дістати з кишені носовичок, але там його не було. «Носовичок просто випав через дірку в кишені, яку я не захотів зашивати», - зрозумів Піглет.
В цю мить Піглета побачила його однокласниця Піггі, яка також гуляла в парку. Вона провела Піглета до медпункту, де лікар обробив йому ранку, а потім допомогла йому дістатися додому.
- Я дуже вдячний тобі за допомогу, Піггі, - сказав Піглет, коли неприємності були позаду.
В цей час йому стало так соромно, що його однокласниця побачила його таким замурзаним! А ще він зрозумів, що коли ти неохайний – це неприємно для себе та оточуючих, і, навіть може призвести до великих неприємностей.
З того часу Піглет почав слідкувати за своїм зовнішнім виглядом.
- Який ти гарний! – сказала Піггі, коли Піглет наступного ранку прийшов до школи акуратно причесаний, в чистому одязі та чоботах.
Піглету було дуже приємно це чути. Він дістав з кишені цукерку та пригостив Піггі. Піглет заздалегідь перевірив, що кишеня ціла, тому не боявся, що цукерка з неї випаде.
Автор: Олена Кукуєвицька
