Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Вовченя Рик та сніговик

Дитяча казка: Вовченя Рик та сніговик
 

Ліс вкрило пухнастим снігом. Зайчик Хвостик, білка Мася та лисеня Рижуля вирішили зліпити сніговика. Вони почали робити кульки зі снігу, і тут до них підбігло вовченя на ім’я Рик.

- Я з вами! - закричав Рик та вихопив у Рижулі снігову кульку.

- Ну, давай з нами, - переглянулися Хвостик, Мася та Рижуля.

Але замість того, щоб разом з усіма катати снігові кулі, Рик почав балуватися, кидати в Хвостика, Масю та Рижулю снігом, розкидати вже готові кулі.

- Рику, ми ж не зробимо сніговика, якщо ти будеш заважати! – обурився Хвостик.

- А навіщо нам той сніговик? Кидатися снігом цікавіше! – відповів Рик та кинув в маленьку Масю сніжку.

- Знаєш що, Рику, йди пограйся десь в іншому місці, а ми, все ж таки, хочемо зробити сніговика, - сказала Рижуля.

Рик насупився:

- Ну, ви ще пожалкуєте! – відповів він крізь зуби.

Хвостик, Мася та Рижуля не зважали на його слова та нарешті спокійно зайнялися своєю цікавою справою.

Зовсім скоро красень сніговик з носом-морквинкою та очима-горішками стояв посеред вкритої снігом галявинки. Друзі помилувалися своєю роботою та пішли додому грітися.

А тим часом на галявині знову з’явився Рик, і він чомусь був з візком. «Не захотіли зі мною гратися, зараз пожалкуєте!», - прошипів він. Рик переніс сніговика на візок та повіз його до себе додому.

- Шукайте тепер своє творіння! – злобно посміхнувся Рик.

Він поставив сніговика посеред своєї кімнати та ліг спати.

Вранці Рик спустив ноги з ліжка та потрапив ними … в калюжу.

- Що це таке, звідки в моїй кімнаті вода? – закричав з переляку Рик. А потім зрозумів: це ж сніговик за ніч розтанув у теплі. І лишилися від нього лише носик-морквинка, очі-горішки та велика калюжа!

Рик почав витирати підлогу, а в цей час думав: «Навіщо я приніс цього сніговика додому? І собі погано зробив, і звірятка засмутяться, побачивши, що сніговик зник! А так би стояв собі він посеред лісу та радував усіх». Рику стало соромно за свою поведінку. Закінчивши витирати підлогу, він поспішив на вулицю, щоб загладити свою провину - зробити нового сніговика.

На галявині Рик зустрів Хвостика, Масю та Рижулю. Не побачивши свого сніговика, вони дійсно засмутилися.

- Куди ж він подівся? – питали Хвостик, Мася та Рижуля то одне у одного, то у гав, що сиділи на найближчих деревах.

- Малюки, це я зіпсував вашого сніговика, - сказав Рик. Він розповів друзям, як це сталося. – Я зараз все виправлю! Рик почав робити першу кульку зі снігу.

- Молодець, що ти визнав свою провину, чесно про все розказав та хочеш виправитися, - сказав Хвостик.

- Давайте не будемо засмучуватися, а разом зробимо нового сніговика,- запропонувала Рижуля. Всі погодилися.

Зовсім скоро на місці вчорашнього сніговика з’явився новий, ще гарніший. На цього красеня прийшли подивитися всі мешканці лісу. А Рик зрозумів, що робити корисні речі набагато приємніше, ніж капості.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Зоряні сни

У казковому королівстві Снів жили гноми-сонники. Щовечора вони малювали на небі зоряними фарбами сни. Так-так, ті самі сни, які ми бачимо щоночі. Це були веселі або сумні сни, про пригоди, про тварин, про море або довгу дорогу. Гноми-сонники малювали різні сни. А коли робота була готова, місячні промінчики допомагали кожному сну знайти дорогу до людей.

Дитяча казка: Незграбний Дракон

В одному королівстві жив-був Дракон. Він був зовсім незлий, тому добре уживався з людьми. Але був у Дракона недолік - був він дуже незграбним. Махне випадково хвостом, і зламає дерево, або паркан знесе. Одного разу Дракон ненароком розвалив єдиний міст, який з'єднував королівство з іншими країнам. Король дуже розлютився на Дракона і прогнав його:

Дитяча казка: Сумували олівці

Сумували олівці
На столі в Любави:
«Що ж ми, братці-молодці,
сидимо без справи?»

Дитяча казка: Мед для Клишоніжки

Все літо і осінь ведмежа Клишоніжка ходив до диких бджіл за медом. Він просовував лапку у вулик, набираючи солодкі ласощі, а бджоли злилися і жалили його. Але Клишоніжці було байдуже: густа шерсть і товста шкіра захищали його від бджолиних укусів. Ось тільки в ніс бджоли боляче кусали!