- Що з тобою, бабусю Ведмедице? – запитали зайчик та лисеня.
- Просто я сьогодні погано спала, тому не відпочила, - відповіла Ведмедиця та позіхнула. – Та нічого, давайте, я вам зараз книжечку почитаю.
Вона почала читати малятам книгу з цікавими оповіданнями. Звірятка так захопилися книжкою, що не помічали, що бабуся Ведмедиця весь час позіхає.
Та наступного дня вона знову мала втомлений вигляд. Малюки почали хвилюватися та розпитувати бабусю, чим вони можуть їй допомогти, але вона відповіла:
- Навряд чи ви мені допоможете, адже я вже старенька і у мене буває безсоння. Це означає, що сон ходить біля мене, але забуває мені наснитися.
Не дивлячись на втому, бабуся Ведмедиця доглядала малюків, як раніше, хоча їй стало важче.
Коли й наступного дня бабуся Ведмедиця виглядала втомленою, малюки вирішили їй допомогти. Вони пішли на галявину та знайшли там квітку лаванду. Вони чули, що в цій квітці живе Фея снів.
- Феє, підкажи нам, як допомогти бабусі Ведмедиці виспатися та нагадати сну, що він має їй наснитися? – запитали маленькі звірятка.
- А як бабуся допомагає вам заснути? – запитала Фея снів у малюків.
- Мені вона вчора заспівала пісеньку, і я швидко заснув, - відповіло совеня.
- А мені вона прочитала казочку, я швидко заснула та мені наснився гарний-прегарний сон, - відповіла маленька лисичка.
- А мені бабуся сказала, що коли я сплю, то уві сні росту та стаю сильнішим, – додав малюк-мишеня.
Фея снів послухала звіряток, облетіла навкруги квіткової галявинки, і раптом у неї в руках опинилася гарна ковдра. Виглядала ковдра великою, але Фея з легкістю тримала її. Фея передала її малюкам та сказала.
- Це сонна ковдра. Вона сплетена з казок, колискових та гарних слів, які вам казала бабуся Ведмедиця. Бабуся вкриється нею, швидко засне та побачить гарні сни.
- Дякуємо тобі, Феє снів! – сказали маленькі звірятка та поспішили до бабусі Ведмедиці.
Малюки подарували бабусі сонну ковдру, і вночі вона гарно виспалася, а вранці зустріла їх бадьорою та веселою. Малята були дуже раді, що допомогли своїй улюбленій бабусі Ведмедиці. А бабуся раділа, що в неї такі добрі та турботливі вихованці.
