Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяче оповідання: Прикмети

Дитяче оповідання: Прикмети
 

Подружки Соня і Таня мріяли бути співачками. Вони слухали різні пісні та намагалися їх повторювати, але ані в Соні, ані в Тані не виходило так гарно, як у справжніх співаків.

Після новорічних канікул Таня поділилася з подругою новиною:

- Соню, батьки записали мене на вокальний гурток. Значить, я в новому році стану співачкою!

- І я в новому році стану співачкою, – відповіла Соня. – Адже я загадала це бажання в новорічну ніч, коли годинник бив дванадцять ударів. А це вірна прикмета, щоб бажання здійснилося!

Минали дні, Таня вивчала спів у вокальному гуртку, а Соня, як і раніше, співала перед дзеркалом і чекала, коли ж здійсниться її бажання.

Якось дівчата гуляли у парку, Таня розповідала подружці, як нелегко, але цікаво вчитися співу. Вона наспівувала Соні нову пісеньку, яку вивчила в гуртку. Раптом Соня зупинилися біля великого дубу, дістала з кишені яскраву стрічку та прив’язала до гілки дерева. До речі, на інших гілках вже висіло декілька стрічок.

- Соню, що це ти робиш? – здивовано запитала у подруги Таня.

- Ти хіба не знаєш? Це ж прикмета така – зав’язувати стрічку на «дереві бажань», щоб бажання здійснилося. Бачиш, тут вже хтось повісив такі стрічки, значить, це – «дерево бажань».

Таня не вірила у такі прикмети, але нічого подружці про це не сказала. Лише запропонувала:

- А давай разом вчитися у вокальному гуртку?

- Та ні, це дуже довго. Бачиш, ти вже місяць вчишся, і щось поки не виходить з тебе співачки.

Наступної суботи Соню та Таню запросили на святкування дня народження однокласниці Наталки. Дівчатка принесли подарунки, а Таня ще заспівала для іменинниці пісню про день народження, і всім це сподобалося. На свято до Наталки прийшло багато дітей, і серед них були два хлопчика з однаковим ім’ям – Ілля. Раптом Соня попросила:

- Іллюші, сядьте, будь ласка, поруч, а я на хвилинку сяду між вами.

Діти зацікавилися:

- Соню, ти, певно, якусь гру вигадала?

- Та ні, це прикмета така: щоб бажання здійснилося, треба встати чи сісти між людьми з однаковими іменами та загадати його.

Іллюші зробили те, про що їх попросила Соня, але тихенько насміхалися з неї. Задоволена Соня була впевнена, що всі ці прикмети разом точно спрацюють!

Але минали дні та місяці, а власний спів Соні все не подобався. Не подобався він і батькам, і Тані. Насправді, голос у Соні був приємним, але як вона співала, чомусь нікому не подобалися.

А ось Таня почала добре співати, і навіть взяла участь у шкільному концерті.

- Таню, яка ж ти молодець! – похвалила подружку Соня. – А чому ж мої прикмети не працюють?

- Я тепер знаю одну вірну прикмету, яка тобі точно допоможе, - відповіла Таня.

- Яку? – аж підстрибнула зацікавлена Соня.

- Якщо двічі на тиждень ходити до вокального гуртка, то через декілька місяців ти почнеш набагато краще співати, а якщо продовжиш навчатися та тренуватися – то через певний час станеш співачкою!

Того ж дня Соня записалася до вокального гуртка, а на наступному шкільному концерті вони з Танею співали, майже як справжні співачки.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мишка та цукерка

Одного ранку мишаче місто облетіла чудова новина: привезли шоколадні цукерки! Їх роздаватимуть усім охочим мишенятам і у великому, і у маленькому магазині, і навіть в кіоску. А бажаючих, звичайно, багато. Хто ж відмовиться від шоколадних цукерок?

Дитяча казка: Подорож чобітків

У хлопчика Михайлика були гумові чобітки - сині, з корабликами. Він радісно стрибав у них по калюжах, а вони захищали його ноги від вогкості і бруду. Але ось біда: Мишко не любив мити свої чоботи, а залишав їх брудними в коридорі. За це чобітки на нього ображалися.

Дитяча казка: Жадібний фермер

Жив-був фермер. Був він, загалом, непоганою людиною та хорошим господарем, але занадто вже жадібною. Навіть ваги собі спеціальні купив для точного зважування, щоб зайвого грама огірків або ягід випадково нікому не покласти. Кожну копієчку рахував, хоча був далеко не бідною людиною.

Дитяча казка: Друзі з Четирилапівки

У казковому селі Чотирилапівка жили коти, собаки та миші. Жили вони не дуже дружно, а точніше сказати - зовсім не дружно. Миші боялися котів. Собаки і коти не любили один одного, так і хотіли покусатися і подряпатися. А ще собаки недолюблювали мишей і частіше оминали їх стороною. Ось таким було життя в Чотирилапівці, поки не сталася одна подія.