Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Загадкова хвороба Сергійка та Кузі

Дитяча казка: Загадкова хвороба Сергійка та Кузі
 

Хлопчик Сергійко дуже погано їв. Коли інші діти давно поснідали та гралися на вулиці, Сергійко ще сидів над тарілкою з кашею. Бігати з друзями, він, здебільшого, відмовлявся. Адже через те, що хлопчик мало їв, у нього не було сил на рухливі ігри, він швидко втомлювався.

Не те, щоб в Сергійка зовсім не було апетиту – він просто вередував.

- Каша несмачна, і суп несмачний, і котлети! – казав Сергійко мамі. – А ось булочку я з’їм. А ще б мені морозива!

- Будеш так погано їсти – будеш погано рости, - відповідала мама.

Але Сергійку не хотілося думати про те, що буде потім. Йому хотілося булочки і морозива.

Якось Сергійко вигадав, як перехитрити маму. Він віддав свою котлету песику Кузі, який зайшов на кухню. Кузя з апетитом її з’їв. Тоді хлопчик запропонував Кузі кашу. Песик з’їв та облизнувся. Було видно, що Кузі дуже сподобалося таке частування. Адже песик не перебивав апетит булочками та морозивом, тому і каша, і котлета для нього були смачними.

- Мамо, дивись, я все з’їв! – оголосив Сергійко.

- Молодець! Так би завжди, - зраділа мама.

А Сергійко радів, який він вигадливий. Тепер щодня він тихенько віддавав песику Кузі майже половину своєї їжі. А Кузя залюбки все з’їдав.

Минали дні, Сергійко залишався худеньким і бліденьким, зате Кузя гладшав. В нього виросли боки, і йому складніше стало пересуватися. Сергійкові батьки дивилися на сина та на песика і не розуміли, що коїться.

Якось Сергійко з Кузею вийшли погуляти на вулицю. В цей час піднявся сильний вітер. В одну мить вітер підхопив маленького худенького Сергійка та підняв над дитячим майданчиком. Кузя хотів швидко побігти за допомогою, але нічого в нього не вийшло. Важкі лапи, живіт та боки заважали йому швидко бігти. Сяк-так він дотупав до людей, почав гавкати та показувати в бік Сергійка, якого вітер посадив на дах гаражу.

Врятованого заплаканого Сергійка та переляканого Кузю вдома вже чекав лікар.

- Мабуть, треба ваших хлопчика та песика відправити до лікарні, - сказав лікар батькам. – Треба дослідити, чому це ви їх нормально годуєте, але один з них надто худий, а другий – надто гладкий. Це якась загадкова хвороба. Як же їх лікувати?

Тут почервонілий від сорому Сергійко розповів батькам та лікарю, що віддає свою їжу песику, тому сам худий. А Кузя гладкий, тому що з’їдає і своє, і Сергійкове. І тепер йому соромно, тому що він і батьків обманув, і свого друга Кузю підвів.

- Тепер я не виросту? – запитав переляканий Сергійко, згадавши мамині слова. – А що буде з Кузею?

- Є для вас ліки, - заспокоїв лікар. Він призначив Сергійку їсти мамині каші, супи та котлети. А інколи дозволив булочки та морозиво. А Кузі прописав дієту та побільше бігати та стрибати.

- Тобі, Сергійку, також треба щодня бігати, стрибати та підтягуватися на турніку, щоб зростати великим та сильним,- додав лікар.

Сергійко та Кузя дотримувалися порад лікаря та зовсім скоро обидва стали здоровими, веселими та активними.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Іграшкове свято

На балконі, у великій коробці, жили-були старі іграшки. Тут були й ляльки, і машинки, і конструктор, і фігурки звіряток, і багато м’яких іграшок. Колись цими іграшками залюбки гралися двійнята Ліза та Андрійко. Та дітки вже підросли, ходили до школи, тому іграшки сумували на балконі.

Дитяча казка: Рахувала мама кішка

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Дитяча казка: Снігові колобки

Жила-була у лісі родина Колобків – тато Колобок, мама Колобуня та синочок Колобочок. Якось взимку, коли випав сніг, пішли вони кататися на санчатах. Веселою та радісною була їхня прогулянка, аж поки не побачила Колобків Лисиця.

Дитяча казка: Снігова парасолька

Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.