Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Загадкова хвороба Сергійка та Кузі

Дитяча казка: Загадкова хвороба Сергійка та Кузі
 

Хлопчик Сергійко дуже погано їв. Коли інші діти давно поснідали та гралися на вулиці, Сергійко ще сидів над тарілкою з кашею. Бігати з друзями, він, здебільшого, відмовлявся. Адже через те, що хлопчик мало їв, у нього не було сил на рухливі ігри, він швидко втомлювався.

Не те, щоб в Сергійка зовсім не було апетиту – він просто вередував.

- Каша несмачна, і суп несмачний, і котлети! – казав Сергійко мамі. – А ось булочку я з’їм. А ще б мені морозива!

- Будеш так погано їсти – будеш погано рости, - відповідала мама.

Але Сергійку не хотілося думати про те, що буде потім. Йому хотілося булочки і морозива.

Якось Сергійко вигадав, як перехитрити маму. Він віддав свою котлету песику Кузі, який зайшов на кухню. Кузя з апетитом її з’їв. Тоді хлопчик запропонував Кузі кашу. Песик з’їв та облизнувся. Було видно, що Кузі дуже сподобалося таке частування. Адже песик не перебивав апетит булочками та морозивом, тому і каша, і котлета для нього були смачними.

- Мамо, дивись, я все з’їв! – оголосив Сергійко.

- Молодець! Так би завжди, - зраділа мама.

А Сергійко радів, який він вигадливий. Тепер щодня він тихенько віддавав песику Кузі майже половину своєї їжі. А Кузя залюбки все з’їдав.

Минали дні, Сергійко залишався худеньким і бліденьким, зате Кузя гладшав. В нього виросли боки, і йому складніше стало пересуватися. Сергійкові батьки дивилися на сина та на песика і не розуміли, що коїться.

Якось Сергійко з Кузею вийшли погуляти на вулицю. В цей час піднявся сильний вітер. В одну мить вітер підхопив маленького худенького Сергійка та підняв над дитячим майданчиком. Кузя хотів швидко побігти за допомогою, але нічого в нього не вийшло. Важкі лапи, живіт та боки заважали йому швидко бігти. Сяк-так він дотупав до людей, почав гавкати та показувати в бік Сергійка, якого вітер посадив на дах гаражу.

Врятованого заплаканого Сергійка та переляканого Кузю вдома вже чекав лікар.

- Мабуть, треба ваших хлопчика та песика відправити до лікарні, - сказав лікар батькам. – Треба дослідити, чому це ви їх нормально годуєте, але один з них надто худий, а другий – надто гладкий. Це якась загадкова хвороба. Як же їх лікувати?

Тут почервонілий від сорому Сергійко розповів батькам та лікарю, що віддає свою їжу песику, тому сам худий. А Кузя гладкий, тому що з’їдає і своє, і Сергійкове. І тепер йому соромно, тому що він і батьків обманув, і свого друга Кузю підвів.

- Тепер я не виросту? – запитав переляканий Сергійко, згадавши мамині слова. – А що буде з Кузею?

- Є для вас ліки, - заспокоїв лікар. Він призначив Сергійку їсти мамині каші, супи та котлети. А інколи дозволив булочки та морозиво. А Кузі прописав дієту та побільше бігати та стрибати.

- Тобі, Сергійку, також треба щодня бігати, стрибати та підтягуватися на турніку, щоб зростати великим та сильним,- додав лікар.

Сергійко та Кузя дотримувалися порад лікаря та зовсім скоро обидва стали здоровими, веселими та активними.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Метелик та чаклун Бур’ян

На одній квітковій галявині росли найкрасивіші квіти у світі. Люди звідусіль з’їжджалися подивитися на цю красу. На диво, галявина залишалася квітучою цілий рік, навіть у холодну зиму. А розгадка цієї загадки була в тому, що галявина була не звичайною, а чарівною. Адже серед квітів жив чарівний метелик, який щоранку кружляв над галявиною, промовляючи чарівні слова.

Дитяча казка: П´ять мечів на драконівські голови

Одного разу на маленьку країну напав великий злий дракон. Та не звичайний, а з п'ятьма головами. Відважне військо країни щосили боролося з п'ятиголовим драконом, але не могло його перемогти. Воїнам навіть вдавалося відрубати дракону то одну, то іншу голову. Але на її місці виростала нова голова.

Дитяча казка: Сон, який хотів спати

Одного ранку під подушкою народився Сон. Він міг би ще поспати, але оскільки вранці усі прокидаються та йдуть у справах, то і Сон вирішив піти у справах.

Дитяча казка: Зебрині смужки

Одного разу зебра паслася на галявині і раптом помітила, як до неї наближається лев. «Зараз він мене з'їсть», - подумала зебра, - «Втекти від нього вже не встигну». Алеодразу вирішила: «Спробую його перехитрити».