Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Чарівне намисто

Дитяча казка: Чарівне намисто
 

В одному незвичайному місті жила дівчина Аннет. Колись в дитинстві бабуся подарувала Аннет намисто та сказала:

- Це не звичайне намисто, а чарівне. Воно складається з намистинок, які будуть оберігати тебе від хвороб та негараздів, а у разі чого - допоможуть подолати неприємності. Носи його, онучко, весь час.

З того часу Аннет ніколи не знімала з шиї бабусин подарунок. І дійсно, все в житті Аннет складалося добре: вона майже ніколи не хворіла, займалася улюбленою справою (дівчина шила одяг), у неї було багато хороших друзів та знайомих. Чи це тому, що Аннет і сама була гарною доброю дівчиною, чи справді бабусине намисто допомагало? Аннет вірила, що це саме завдяки чарівному намисту.

Якось найкраща подруга Аннет на ім’я Маріне тяжко захворіла. Жоден лікар не міг їй допомогти. Щодня Маріне ставало все гірше. Аннет весь час думала, як врятувати подругу, і раптом до неї прийшла думка: «А що, як чарівне намисто здатне захистити не лише мене?».

Тієї ж миті Аннет зняла зі свого намиста одну намистинку та віддала її Маріне, розповівши подрузі бабусину історію.

Наступного дня знайшовся лікар, який застосував нове лікування для Маріне. На подив усім, дівчина почала швидко одужувати, і вже за місяць була зовсім здоровою. Аннет вважала, що це чарівна намистина допомогла.

Через деякий час після одужання Маріне в місті сталася велика біда: внаслідок нещасного випадку згоріла єдина в місті школа. Тепер дітям ніде було навчатися, а головне – згоріли всі підручники. Всі мешканці міста збирали кошти на відновлення школи. Зробила свій внесок і Аннет. Коштів в неї було небагато, зате вона принесла директору школи намистинку, яку знову зняла зі свого намиста, зі словами:

- Чарівне бабусине намисто допомагає мені, значить, і вам допоможе швидко відновити школу.

Дійсно, дуже швидко місту вдалося відновити школу – вона стала навіть кращою. А друкарня сусіднього міста зголосилася безкоштовно надрукувати для дітей нові підручники. «Це намистинка допомогла», - знала Аннет.

Після цього Аннет ще багато разів знімала намистинки зі свого намиста. Наприклад, щоб допомогти дитині, що загубилася, знайти дорогу додому, щоб врятувати врожай від спеки, та для інших добрих справ. Одного дня, вона побачила, що в неї на шиї залишилася одна-єдина намистинка на ниточці.

«Виходить, більше моє намисто людям не зможе допомагати», - засмутилася Аннет.

Того ж дня люди, яким вона колись роздала свої намистинки, почали повертати їй ці намистини. Кожен з них говорив їй такі слова:

- Не лише чари твого намиста, а твоє добре серце, добрі справи та щире бажання допомогти роблять дива. Збери знову разом бабусин подарунок, і нехай він оберігає тебе. А ми, твої друзі, йому також в цьому допоможемо!

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Друзі з Четирилапівки

У казковому селі Чотирилапівка жили коти, собаки та миші. Жили вони не дуже дружно, а точніше сказати - зовсім не дружно. Миші боялися котів. Собаки і коти не любили один одного, так і хотіли покусатися і подряпатися. А ще собаки недолюблювали мишей і частіше оминали їх стороною. Ось таким було життя в Чотирилапівці, поки не сталася одна подія.

Дитяча казка: Зоряні сни

У казковому королівстві Снів жили гноми-сонники. Щовечора вони малювали на небі зоряними фарбами сни. Так-так, ті самі сни, які ми бачимо щоночі. Це були веселі або сумні сни, про пригоди, про тварин, про море або довгу дорогу. Гноми-сонники малювали різні сни. А коли робота була готова, місячні промінчики допомагали кожному сну знайти дорогу до людей.

Дитяча казка: Незграбний Дракон

В одному королівстві жив-був Дракон. Він був зовсім незлий, тому добре уживався з людьми. Але був у Дракона недолік - був він дуже незграбним. Махне випадково хвостом, і зламає дерево, або паркан знесе. Одного разу Дракон ненароком розвалив єдиний міст, який з'єднував королівство з іншими країнам. Король дуже розлютився на Дракона і прогнав його:

Дитяча казка: Сумували олівці

Сумували олівці
На столі в Любави:
«Що ж ми, братці-молодці,
сидимо без справи?»