- Звідки ж у нашому ставку взялася медуза? - дивувалися жаби. - Адже медузи в море живуть, а у нас вода прісна.
- А може, її вітром принесло до нас з далекого моря? Вона іноземка, тому не розуміє нашої мови і мовчить, - припустила качка.
- Що ж тепер буде? - тріщала бабка, літаючи над медузою.
Але оскільки медуза мовчала і поводила себе добре, мешканці ставка вирішили її не чіпати, а почекати до ранку - раптом вона попливе так само несподівано, як і з'явилася.
А вранці всіх розбудили перелякані риби. Вони в паніці підстрибували над водою. Виявилося, що тепер в ставку плаває не одна медуза, а набагато більше. Може навіть цілих десять. І ці медузи не просто плавають самі по собі, а перегороджують дорогу в воді і рибам, і жабам! Добре, хоч не жалять.
Звідки взялися в ставку нові медузи, ніхто з мешканців ставка не здогадувався. Але потрібно було з цим щось робити.
І тоді раки вирішили вступити в бій з полчищем медуз. Вони приготували свої клешні, щоб боротися з ними. Але коли найсміливіший рак першим кинувся на медузу, а та й не збиралася чинити опір, то рак закричав:
- Стривайте! Ці медузи - несправжні. І, по-моєму, це взагалі не медузи.
Бій припинився, так і не розпочавшись. Цілу годину мешканці ставка плавали і літали навколо цих незвичайних медуз, намагаючись зрозуміти, хто вони насправді.
І ось, нарешті, стара черепаха заявила:
- Я зрозуміла! Звичайно ж, це не медузи, а прозорі пластикові пакети! Люди, які відпочивали на березі ставка, не прибрали за собою сміття, і пакети вітром принесло в наш ставок. Але, напевно, ці пакети для нас ще більше небезпечні, ніж медузи.
Адже вони заважають нам плавати, дихати і нормально жити в воді!
Після цього качки за допомогою своїх дзьобів зібрали всі пакети і винесли їх на берег, в надії, що люди повернуться і приберуть. На щастя, незабаром до ставка прийшли хороші люди і викинули всі пакети в сміттєвий бак. А мешканці ставка з тих пір боятися, щоб такі медузи-пакети та інше сміття не з'явились в ставку знову. Але ви ж ніколи не кидаєте сміття на землю або у водойму?
