Маленький сон про капітана корабля знав правило про те, що не можна літати одному, але йому дуже хотілося подорожувати без дорослих. І ось одного разу він потайки відірвався від дорослих снів та полетів містом один. Маленький сон милувався сплячими деревами та вулицями, заглядав у вікна будинків, де спали діти і дорослі люди. Довго-довго літав маленький сон від будинку до будинку, а потім зрозумів, що заблукав, і злякався: «Що ж я тут літаю? Адже мене зараз чекає якийсь малюк! Адже він без мене не засне, але як же я його знайду сам?» Так, одному знайти своє маля для маленького сну було складним завданням. Раніше великі сни завжди допомагали йому в цьому.
Але маленький сон не міг зволікати. Він швидко, як умів, літав від домівки до домівки, заглядав у вікна і шукав малюка, який зараз не може заснути. Але йому зустрічалися лише діти, що давно сплять у своїх ліжечках. Адже їхні сни прийшли до них вчасно!
І ось, знову подивившись в одне з віконець, сон, що заблукав, побачив маленького хлопчика, який крутився в ліжечку з боку на бік і тихенько хникав.
«Може, це мій малюк?», - в надії подумав маленький сон. Він вирішив, що його сон про капітана корабля сподобається хлопчику. Тоді маленький сон непомітно влетів в кімнату через скло і змахнув своїми крилами. Хлопчик, нарешті заснув.
Маленький сон дуже зрадів, що все-таки знайшов свого малюка. Вранці він зустрівся з дорослими снами, і вони разом полетіли назад, в свою Країну Снів. Але з тих пір маленький сон ніколи не подорожує один без дозволу дорослих. А раптом знову заблукає, і не зможе знайти свого хлопчика чи дівчинку?
